<<
>>

§ 1. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру

Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально- уречевлені засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають благами.

Переважну більшість благ відносять до категорії економічних, створених людською працею в результаті альтернативного вибору використання обмежених ресурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись власними потребами та наявними коштами. Загальною основою для зіставлення різноманітних варіантів заведено вважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття суб’єктивне, для різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться.

Споживання благ підвищує рівень добробуту споживача не однаковою мірою, що визначається особистими перевагами, уподобаннями. Іноді в результаті вибору спостерігається зниження рівня добробуту внаслідок споживання антиблага — блага, що набуває негативної корисності (взагалі — забруднене повітря, вибірково — дим від паління цигарки для того, хто не палить).

Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем:

U = Дх^

де U — рівень корисності;

x, x2, xn — кількість споживаних благ, одиниць; п — кількість видів благ.

Корисність того самого блага може змінюватися в залежності від його кількості. Чим більшу кількість товару купує споживач, тим менше його намагання придбати додаткову одиницю товару. При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиниць блага називається сукупною (загальною) корисністю (TU), а додаткова корисність, яку отримує споживач з однієї додаткової одиниці блага — граничною корисністю (MU).

Взаємозв’язок між кількістю спожитого продукту й ступенем задоволення від споживання кожної додаткової одиниці продукту відображає закон спадної граничної корисності: за умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х знижується.

Проілюструвати дію закону можна за допомогою таблиці сукупної і граничної корисності (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Закон спадної граничної корисності

Q, — кількість Гранична корисність (од. корисності) Сукупна корисність (од. корисності)
1 40 40
2 30 70
3 20 90
4 10 100
5 0 100
6 -10 90
7 -20 70

Як видно з табл. 12.1, кожне наступне здобуте благо, містить все меншу корисністю в порівнянні з попереднім, у міру того як потреба в цьому благі в споживача наближається до насичення.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру:

  1. Глава 2 НАЙПРОСТІШЕ РОЗУМІННЯ ЕКОНОМІКИ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  2. Розділ 2 ЩО ТАКЕ ГРОШІ?
  3. ГРОШІ І ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ: ЕМПІРИЧНІ ДОКАЗИ
  4. ТЕОРІЯ РАЦІОНАЛЬНИХ СПОДІВАНЬ ТА ЕФЕКТИВНІ РИНКИ КАПІТАЛІВ
  5. Проблеми оцінки вартості грошей у сучасній економічній теорії
  6. Грошово-кредитна політика в системі економічної політики держави і механізм її впливу на макроекономічні показники
  7. Основне призначення та принципи генерування інформаційного середовища ОВС України
  8. Психологічні чинники формування злочинної поведінки особи, що впливають на виникнення та поширення злочинності на релігійному ґрунті
  9. Заходи загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання злочинності на релігійному ґрунті
  10. 2.3. Розвиток законодавства УРСР про інтелектуальну власність
  11. 3.3. Правнича деонтологія в онтологічному вимірі
  12. Громадянська рівність і «конституційна» демократія
  13. II. Головні чинники й основні Фази національно-відродних рухів.
  14. 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
  15. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  16. 2.3.Особливість участіосіб, що не досягли повноліття, в особистих немайнових правовідносинах
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -