§ 2. Смаки споживача

Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати блага, завжди пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ задля придбання однієї додаткової одиниці певного блага.

MUX _ MUy

де: MUX, MUY — гранична корисність, відповідно, блага Х та Y, ютиль;

PX, PY — ціна, відповідно, блага Х та Y, грош. од.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

• повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;
• транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;
• раціональність вибору;
• ненасиченість споживача благом.

Графічно переваги споживача можна відобразити за допомогою кривої байдужості. Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу рівний обсяг задоволення потреби і відповідає певній величині загальної корисності (рис. 12.1). Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності для певного споживчого блага.

Властивості кривих байдужості: 1) чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає; 2) мають спадний нахил;

Рис. 12.1. Крива байдужості

3) абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відношення граничних корисностей благ; 4) не перетинаються.

Якщо в споживача багато блага X, то він буде згодний відмовитися від певної його частини, щоб одержати додатково певну кількість блага Y. Цю ситуацію можна виразити через показник граничної норми заміщення (MRS), що являє собою відношення кількості блага, від якого споживач повинен відмовитися заради придбання додаткової одиниці іншого блага:

MRSXY = — AX/ДУ.

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності:

MRSXY = MUX/MUY.

Іноді граничну норму заміщення трактують як граничну готовність сплачувати за товар.

Економічний зміст MRS полягає у наступному — вона трактується як норма обміну, при якій споживач хоче залишитись у даній точці.

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній.

Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одним (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Якщо для споживача це благо є антиблагом (У), а благо Х — благом, то криві байдужості будуть мати додатній нахил.

У випадку ж з байдужими благами криві байдужості утворюють кут у 90 градусів з віссю ОХ.