<<
>>

§ 2. Смаки споживача

Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати блага, завжди пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ задля придбання однієї додаткової одиниці певного блага.

Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою:

MUX _ MUy

де: MUX, MUY — гранична корисність, відповідно, блага Х та Y, ютиль;

PX, PY — ціна, відповідно, блага Х та Y, грош. од.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

  • повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;
  • транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;
  • раціональність вибору;
  • ненасиченість споживача благом.

Графічно переваги споживача можна відобразити за допомогою кривої байдужості. Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу рівний обсяг задоволення потреби і відповідає певній величині загальної корисності (рис. 12.1). Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності для певного споживчого блага.

Властивості кривих байдужості: 1) чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає; 2) мають спадний нахил;

Крива байдужості

Рис. 12.1. Крива байдужості

3) абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відношення граничних корисностей благ; 4) не перетинаються.

Якщо в споживача багато блага X, то він буде згодний відмовитися від певної його частини, щоб одержати додатково певну кількість блага Y. Цю ситуацію можна виразити через показник граничної норми заміщення (MRS), що являє собою відношення кількості блага, від якого споживач повинен відмовитися заради придбання додаткової одиниці іншого блага:

MRSXY = — AX/ДУ.

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності:

MRSXY = MUX/MUY.

Іноді граничну норму заміщення трактують як граничну готовність сплачувати за товар.

Економічний зміст MRS полягає у наступному — вона трактується як норма обміну, при якій споживач хоче залишитись у даній точці.

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній.

Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одним (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Якщо для споживача це благо є антиблагом (У), а благо Х — благом, то криві байдужості будуть мати додатній нахил.

У випадку ж з байдужими благами криві байдужості утворюють кут у 90 градусів з віссю ОХ.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 2. Смаки споживача:

  1. 4. Раыгування альтернативних інвестиційних проектів.Врахування додаткових факторів в інвестиційному аналізі
  2. Сутність та основи маркетингу
  3. Рівновага за умов державних (монопольних) обмежень ринкового ціноутворення
  4. 7. Еластичність попиту і пропонування: види, показники, чинники. Практичне значення теорії еластичності.
  5. 9. Обмеження споживача: бюджетна лінія та її властивості. Рівновага споживача та зміни у стані рівноваги. Формування ринкового попиту.
  6. 15. Особливості поведінки олігополістів: взаємозалежність фірм. Моделі олігополістичного ціноутворення. Моделі монополістичної конкуренції. Нецінова конкуренція.
  7. § 2. Смаки споживача
  8. § 1. Поняття попиту і чинники впливу на попит
  9. ГЛОСАРІЙ
  10. Тема 2.2. Механізм функціонування ринку
  11. Попит та пропозиція. Механізм досягнення рівноваги.
  12. ГРОШІ І ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ: ЕМПІРИЧНІ ДОКАЗИ
  13. ГЛОСАРІЙ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -