§ 3. Бюджетні обмеження та рівновага споживача

Карта кривих байдужності відображає суб’єктивні переваги споживача, однак існують і об’єктивні умови, що обмежують можливості вибору, і, насамперед, розміри доходів та ціни.

Для зручності геометричної інтерпретації розглянемо випадок, коли споживач повністю витрачає весь свій дохід І на придбання тільки двох товарів Х і У.

І = Р Х + Р У,

х              у ’

де Рх, Ру — ціни відповідних товарів.

Лінія, що описує це рівняння називають лінією бюджетного обмеження, або бюджетною лінією (рис. 12.2). Бюджетна лінія (АВ) є зображення безлічі наборів благ, що мають однакову вартість, тобто задовольняють бюджетному обмеженню.

Рис. 12.2. Бюджетна лінія

Властивості бюджетної лінії: 1) чим далі бюджетна лінія розміщена від початку координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє (пунктирна лінія А^); 2) при пропорційному зниженні цін на обидва блага бюджетна лінія зрушується паралельно собі вгору, а при збільшенні цін — ближче до початку координат;

3. при зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетної лінії (пунктирна лінія АВ1).

Таким чином крива байдужності показує, що споживач хотів би купити на свій обмежений дохід, а бюджетна лінія — що споживач дійсно може купити з урахуванням його бюджетного обмеження. Отже, у своїй єдності вони можуть відповістити на запитання: Як забезпечити максимальне задоволення від покупок двох благ при обмеженому бюджеті?

Спільний графік карти кривих байдужності та бюджетної лінії використовується для графічної інтерпретації ситуації, коли споживач максимізує корисність, одержувану ним від покупки двох різних благ за наявного бюджету (рис. 12.3). Це фіксується в точці дотику бюджетної лінії та найвищої з доступних споживачеві кривих байдужності. Ця точка, що показує найбільше можливе задоволення споживача, є точкою споживчої рівноваги (точка Е).

Рівноважний стан споживача досягається в точці Е, в якій бюджетна лінія АВ торкається найбільш високої з усіх доступних кривих байдужності (кривої байдужності U2).

Рис. 12.3. Рівновага споживача

Ситуація, в якій споживач не може збільшити загальну корисність, одержувану виходячи з даного бюджету, витрачаючи менше грошей на покупку одного блага й більше на покупку іншого блага, називається споживчою рівновагою.

Можна обґрунтувати рівновагу споживача алгебраїчно. Лише в точці Е, де бюджетна лінія і крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий. Як ми знаємо, нахил кривої байдужості (AX/AY) відображає гранична норма заміни MRSXY = MUX / MUY, а нахил бюджетної лінії — співвідношення цін (РХ/РД Тобто в точці рівноваги:

Мих/РХ = MUY^Y або MUX/MUY = РХ/Р^