СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Погребняк С. П. Принцип пропорційності у судовій діяльності / С. П. Погребняк // Філософія права і загальна теорія права. - 2012. - № 2. - С. 49-55. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад.

^[I]За твердженням С. Крамера, законодавчі таблиці цивілізації шумерів існували як мінімум на 300 років раніше від законів Хаммурапі (останні до 1957 року вважався найдревнішою збіркою законів). ^[II]На думку Конституційного Суду РФ, несумірним є обмеження права на вільний вибір місця перебування та проживання, а саме заборона законодавця на реєстрацію в придатних для проживання житлових будинках, що належать громадянам на праві власності та розташовані на земельних ділянках, що належать до земель сільськогосподарського призначення. Він пояснює це тим, що така заборона не лише ускладнює реалізацію права власності та права на вільний вибір місця перебування й проживання (може змусити громадян реєструватися не за місцем фактичного проживання або взагалі позбавити їх можливості зареєструватися за місцем проживання), а й не відповідає основній публічній меті інституту реєстрації - інформування громадянами держави, у тому числі й в інтересах захисту прав інших осіб, про своє реальне місцезнаходження (наш переклад - Ю.Є.). ^[III]Наприклад, Конституційний Суд РФ в одному зі своїх рішень зазначив, що федеральний законодавець не закріпив критерії визначення умов договору обов'язкового страхування, залишивши це на розсуд уряду, тобто допустивши можливість довільного тлумачення їх обсягу та змісту, а отже, обмежив права і свободи громадян актом уряду. В результаті такої невизначеності правового регулювання викривляється мета Федерального закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», що спрямований на підвищення захисту прав потерпілих на відшкодування шкоди при використанні транспортних засобів іншими особами. Тим самим порушується принцип сумірності мети вибраному механізму захисту прав потерпілого (наш переклад - Ю.Є.). зауважив, що вимога «пропорційності» втручання, її винятковий та тимчасовий характер передбачені у статті 31 Конституції та статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року, проте ні стаття 187 Кримінально-процесуального кодексу у редакції, що була чинна під час подій, які розглядаються, ні жодне інше положення законодавства не передбачали механізм, який міг би гарантувати дотримання зазначених принципів на практиці. Це положення не може бути визнане таким, що є достатньо чітким та детальним, щоб забезпечити відповідний захист від неналежного втручання органів державної влади у право заявників на повагу до їх приватного життя та кореспонденції. ^[V]Наприклад, Страсбурзький суд, встановлюючи правомірність обмеження права на виїзд з країни, перевіряє дотримання вимоги, згідно з якою, обмежувальні заходи мають бути належними для виконання їх захисної функції. Зокрема, враховується, яким чином безумовне обмеження на виїзд за кордон слугувало інтересам національної безпеки, тобто наявність чіткого зв'язку між обмежувальним заходом та його захисною функцією. Так, коли заборону на особисте спілкування з іноземцями було знято, а кореспонденція перестала бути предметом цензури, необхідність накладення обмежень на виїзд за кордон особами, яким відомі державні таємниці, стала менш очевидною. За таких обставин, оскільки заборона на закордонні подорожі з приватною метою була покликана запобігти переданню інформації іноземцям, у сучасному демократичному суспільстві таке обмеження не виконує захисної функції, що початково йому надавалася. ^[VI]Наприклад, Конституційний Суд РФ визнав несумірним механізм відновлення порушених прав щодо компенсації особі державою заподіяної шкоди через незаконне та необґрунтоване кримінальне переслідування, оскільки правове регулювання не допускало звернення реабілітованих осіб з вимогою про відшкодування шкоди, завданої їм кримінальним переслідуванням, до суду за місцем проживання в тих випадках, коли щодо цієї особи кримінальна справа припинена чи вирок змінений вищим судом, тоді як за відсутності цих умов, інші реабілітовані особи за правилами кримінального процесу мали можливість скористатися альтернативною територіальною підсудністю (наш переклад - Ю.Є.). ^[VII]Наприклад, в одній зі справ Страсбурзький суд визнав пропорційним законодавче положення, яким передбачено беззастережний характер заборони щодо суїциду зі сторонньою допомогою. При цьому враховувалась шкода для інтересів здоров'я та безпеки людей при їх пропорційному зіставленні з принципом особистої автономії (уразливість хворих, які прагнуть до суїциду, ризик і ймовірність зловживань у разі послаблення загальної заборони щодо суїциду зі сторонньою допомогою або в разі запровадження винятків із такої заборони; гнучкість у кожній окремій справі «умертвіння з милосердя», зокрема, завдяки передбаченій максимальній мірі покарання та можливості, якщо необхідно, призначати меншу кару (в більшості випадків покарання було у вигляді випробувального строку чи було умовним). ^[VIII]Визначаючи аналогічні вимоги принципу сумірності, правники І. Рихтер, Г. Шупперт ілюструють їх на прикладі з практики Земельного Адміністративного Суду міста Мангейм, де було визнано несумірним рішення адміністрації про заборону підводного плавання в озерах Гіссен і Штрейткепфле, оскільки з метою охорони природи, скоріше, має бути заборонене масове використання озер для плавання, а не спортивне плавання.