XXIV. НЕВДАЛЕ ЗАЛИЦЯННЯ
У вересні 1683 року стала перед судом козачка з села Супрунівки Настя Гиоїха, вжс стара жінка, в якої навіть дорослі онуки вже були. Вона „оповідала жаль свій і ускаржалася на супруиівського шинкаря, козака Василя Собка", мовлячи:
— Панове, врядовії особи! B середу прошлую подпивалисьмо з іншими жонами зацними в його ж, Василевом, дому мед.
Просилам його, щоб і мені ,повірив гарнець меду, однак, Собко мовив мені: „I так много єси виниа—не повіру". Апотім повірив гарнець і другий меду, которие я з людьми зацними подпивала. Аже видячи себе подпилою, пошлам до господи своєї од тих людей зацних і, прийшовши ку домівці, ляглам спочивати на землі, позачинявши двері. A онук мій Іван був на току. Тоді поменеиий Василь Собко прийшов до моєї господи, отворив помаленьку двері і, приступившися до мене, торкнув у плече, мовлячи: „Будь мені по- вольна, а я вже й тих чотирьох шагів за мед в тебе правити не буду“. Я,зпостелі схопившись,почалам його бити — первій в сінях, а потім і надворі била його істиком г, що бачили жони зацнії Теслиха Гладкая і Іваниха Чорненькая.Ці свідки заявили:
„Виділисьмо, як Настя била Собка істиком, а Іван, унук її, бігучи з току, говорив Насті: „Защо ти, [65]
бабо, б’єш чоловіка?" Вона, праві, одказала: „То я його не б’ю, але даю". I побіг Собко уже не у ворота, а через тин і через левади і не ночував у домівці, а в Семена, жителя тамошнього, через ніч пробував. Відтіля і челядника посилав на довідки, що ся дієт в старшини".
3 інших свідчень видно, що Настя зараз же по- скаржилася місцевому отаманові, і вислані від нього осавульці відшукали Собка тільки вранці другого дня в чужій хаті.
Ha суді Собко „не таївся і мовив, же (що), праві, била мене Гноїха у своїм дому", проте відмовився пояснити, нащо він приходив до неї. Суд визнав його за винного і наказав посадити до в’язення, а справу відіклав „на дальший час", щоб зібрати довідки, чи не судився Собко раніше.
За два тижні відомості були зібрані, і виявилося, що Собка не раз уже судили за такі злочини, а саме: „За пана Прокопа Левенця, полковиикуючого в Полтаві, речений Собко на чужоложстві бил зловлений, за що гіриплатился пану Левенцеві і врядові міському значне; за пана Леонтія Черняка, теж полков- никуючого, зиманий бил Собко на богомерзьком ділі з бидлиною, іменно з шкапою, і тоді врядові міському платив вину належную, а пан Черняк тую ж шкапу, з которою його, Собка, зловлено, взяв за проступство оного; тепер зась потрете, поменений Собко досвідчоний єсть в том же богомерзьком ділі, же хотіл бил невісту (жінку) помененую Настю уси- ловне зґвалтувати і поповнити з нею гріх содом* ський".
Суд без усяких вагань визнав, що такий непо* правний злочинець нічого іншого, тілько „смертельного заслужив каранія конечне". Ta коли Собка привели з в’язення вислухати присуд, то судді, „углядівши на його в подейшлих літах старість*, змилосердились над старим і „вину належную панськую (тобто грошовий штраф на користь полковника) отобравши, смертелним горловим дарували оного караннем", але попередили, що коли він ще утому ж „богомерзьком поткнеться ділі і зловлений будет четвертим разом на чужоложстві, тогди без- отпускне карання смертелиого ие уйдет конечно".
Очевидячки, шинкарювання давало добрі прибутки Собкові, коли він мав змогу стільки разів одкупитися рд кари.
XXV.
Еще по теме XXIV. НЕВДАЛЕ ЗАЛИЦЯННЯ:
- ГЛАВА XXIV.
- XXIV. ДОЛГОСРОЧНЫЕ ПЕРСПЕКТИВЫ
- ГЛАВА XXIV НАТУРАЛЬНЫЕ ПОВИННОСТИ
- XXIV. Большая свобода и новыя ограниченія.
- Розділ XXIV Правосвідомість і правова культура
- Глава XXIV Государственная научно-техническая политика
- Указатель географических названий
- Державний устрій
- Правила використання юридичних термінів.
- СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
- Поправки к Конституции США и реформа избирательного права в XX в.
- Н.Б.МУХИТДИНОВ АГРАРНО-ПРОМЫШЛЕННЫЕ ПРЕДПРИЯТИЯ И ОБЪЕДИНЕНИЯ КАК СУБЪЕКТЫ ПРАВА ПОЛЬЗОВАНИЯ ПРИРОДНЫМИ РЕСУРСАМИ
- 1. Понятие и характерные черты приказного производства
- СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ И ИСТОЧНИКОВ 1. Нормативные правовые акты:
- 13.3. Поняття і принципи митного союзу Європейського Союзу.
- 1634 р., жовтня 25, Львів Владислав IVпродовжує навічно дане його батьком Сигизмундом ІІІ на 20 років право збирати оплати т. зв. штукове або вузлове з усіх людей, що привозять або вивозять товари зі Львова; райцям і бурмистру призначає з цього збору 200 злотих в рік
- 13.4. Митна територія Європейського Союзу.
- Кузнецова Е.И.. Деньги. Учебное пособие. Юнити, М., 2009, 2009
- От автора
- Раздел І. Деньги