Правові підстави української державності у «Маніфесті до європейських урядів» та «Виводі прав України» Пилипа Орлика
Заслуга Пилипа Орлика не тільки в тому, що він є можливий
автор, як вважають першої, отже, найстаршої в світі Конституції. П.Орлик уперше в історії української суспільно-політичної думки спробував, апелюючи до міжнародного досвіду, теоретично обґрунтувати невід’ємне право українського народу на створення незалежної національної держави й переконати європейських політиків у необхідності її визнання.
Так, у «Маніфесті», звертаючи увагу європейських урядів на те, що це - «натуральне право визволятись від пригнічення», гетьман підкреслював: «Ми не можемо дивитись холоднокровно на нещастя, яким віддана наша нація, на порушення її прав у так багатьох випадках, ми одначе не будемо діяти з почуттям помсти, але ми керуємося виключно мотивом справедливості та згідно з правом, яке дозволяє кожному захищати свою власну справу і свою власну мету» [155. С.251].Подальший розвиток ці ідеї одержали в знаменитому «Виводі прав України» (див.: Додаток 3) - одній з найважливіших пам’яток української політичної думки XVIII ст. На слушну думку вчених основна мета цього документа полягала у демонстрації перед Європою існування вільної, єдиної, соборної України, яка за часів Б.Хмельницького відвоювала власну державність [60. С.187].
«Вивід прав України» був знайдений лише 1922 року проф. Ільком Борщаком в архівах замку Дентевіль, що належав колись дружині Г.Орлика. У преамбулі документу подається коротка історія визвольних змагань українців, починаючи від Б.Хмельницького. Тут, зокрема, вказується, що Б.Хмельницький утворив «незалежне князівство» і далі гетьманський титул прирівнюється до князівського; зазначається також, що «Україна залежала тільки під деяким оглядом від царів московських». «Це факт
установлений, - пише Орлик, - і правда загальновідома, що козацька нація і Україна були вільними» [цит. за: 60. С.385].
Договір 1654 року називається «союзним», який порушила Росія, бо «царські генерали, скориставшись із довір’я козацької нації, хитрощами захопили велику кількість інших укріплень і потім почали командувати, мовби господарі, в цілій країні» [60.
С.387]. Далі у «Виводі прав України» подаються точки договору між Україною та Швецією. Автор вказує, що з часу Зборівського договору 1649 року Україну «визнали як князівство ціла Європа і навіть сам цісар». Польща над Україною мала тільки право опіки, отже, тільки таке право й могла передавати Росії. Відтак, порушуючи права України, «московський двір належить уважати за узурпатора України». Дуже цікавою думкою «Виводу» є вказівка, що Україна повинна бути вільна, і це «інтерес усіх європейських держав так зробити» [60. С.388]. Автор наводить історичні приклади звільнення поневолених народів, вказуючи, що це є обов’язком християнства і навіть гуманності спричинитися до відбудування держав пригнічених тому лише, що повірили в союз.Отже, переконливо розкривши загарбницьку суть української політики Москви та повну правову безпідставність її намагань «відбирати Україні її вольності та привілеї», П.Орлик доводив, що «народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час» [бо. С.388]. Він першим з-поміж українських політиків прагнув показати, що реалізація української державної ідеї сприятиме збереженню миру в європейському реґіоні й не призведе до порушення встановленої рівноваги: поки не задовольниться справедливих жадань гетьмана П.Орлика щодо України, поки Московський Двір не задовольнить справедливі скарги конфедерації, на чолі якої стоїть гетьман. Не треба лякатись, що в разі відновлення цього князівства (України) через ослаблення Московщини порушиться європейська рівновага. Навпаки - як свідчить про це приклад Генеральних Штатів (Голландії). До того ж він застерігав європейські країни, що коли вони не допоможуть Україні звільнитися з - під московського ярма й утвердити свою державну незалежність, то зіткнутися із серйозною небезпекою з боку Росії, «яка незабаром може змагати до повалення
європейської свободи. Ті, що дбають про інтерес цілої Європи і кожної її держави, зокрема, легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної держави» [бо.
С.388].У вже згаданому Маніфесті гетьмана П.Орлика від 4 квітня 1712 року до європейських держав (дійшов до нас французькою мовою) дається знати королям, князям, республікам та іншим християнським державам про причини, які схилили Орлика прийти в Османську імперію і підняти зброю проти царя московського, а вони в тому, що природнім правом є визволятися від гнобителя і трудитися. Вказується, що Москва порушила договір із Б.Хмельницьким: московський цар «хотів обернути у рабство вільний народ руський» (український - авт.) - йдеться про Петра І, який мав плани перетворити козаків у регулярну армію, а військо Запорозьке знищити. Гетьман І. Мазепа повстав проти цього, а те, що пішов на союз із Карлом ХІІ, не має дивувати, бо «він у цьому наслідував гетьмана Б. Хмельницького, який уклав із найяснішим королем швецьким Карлом угоду та військовий союз заради визволення Вітчизни від Польського ярма» [бо. С.220-222]. Тепер, після Полтавської битви, Україна стогне під ярмом Москви, сам же Орлик продовжує акцію Мазепи. Союз же України з Портою почесний і вигідний для християнської нації. Далі коротко викладаються умови цього союзу. Отже, П.Орлик - намагався створити коаліцію європейських держав проти Росії.
•• • • • • •
Еще по теме Правові підстави української державності у «Маніфесті до європейських урядів» та «Виводі прав України» Пилипа Орлика:
- «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького...» Пилипа Орлика
- Модуль другий Історія держави та права України від відновлення української державності (1917-1920рр.), створення Радянської України до проголошення суверенної держави України
- Проблема реалізації прав української меншини в політиці польських урядів досанаційного періоду
- Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: загальна характеристика, перспективи та правові наслідки підписання. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА. Одеса-2014, 2014
- 2.1. Формування державно-правової системи охорони інтелектуальної власності в період відродження української державності
- НАПЕРЕДОДНІ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
- ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. ПРАВО (1917-1920 рр.)
- СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ: ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ТА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
- 2.2. Інститут народних засідателів і правові підстави їх участі в цивільних процесуальних правовідносинах
- Ідея автономії української держави у політико-правовій думці Гетьманщини
- 3.3. Нормативно-правові акти інститутів Європейського Союзу.
- Ідеологія розбудови української державності у складі Речі Посполитої: проект Козацького гетьманату гетьмана Павла Тетері
- 3.3. Підстави виконання рішень міжнародних та іноземних судів і арбітражів на території України
- З А К О Н У К Р А Ї Н И Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини
- 3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.