<<
>>

Правові підстави української державності у «Маніфесті до європейських урядів» та «Виводі прав України» Пилипа Орлика

Заслуга Пилипа Орлика не тільки в тому, що він є можливий

автор, як вважають першої, отже, найстаршої в світі Конституції. П.Орлик уперше в історії української суспільно-політичної думки спробував, апелюючи до міжнародного досвіду, теоретично обґрунтувати невід’ємне право українського народу на створення незалежної національної держави й переконати європейських політиків у необхідності її визнання.

Так, у «Маніфесті», звертаючи увагу європейських урядів на те, що це - «натуральне право визволятись від пригнічення», гетьман підкреслював: «Ми не можемо дивитись холоднокровно на нещастя, яким віддана наша нація, на порушення її прав у так багатьох випадках, ми одначе не будемо діяти з почуттям помсти, але ми керуємося виключно мотивом справедливості та згідно з правом, яке дозволяє кожному захищати свою власну справу і свою власну мету» [155. С.251].

Подальший розвиток ці ідеї одержали в знаменитому «Виводі прав України» (див.: Додаток 3) - одній з найважливіших пам’яток української політичної думки XVIII ст. На слушну думку вчених основна мета цього документа полягала у демонстрації перед Європою існування вільної, єдиної, соборної України, яка за часів Б.Хмельницького відвоювала власну державність [60. С.187].

«Вивід прав України» був знайдений лише 1922 року проф. Ільком Борщаком в архівах замку Дентевіль, що належав колись дружині Г.Орлика. У преамбулі документу подається коротка історія визвольних змагань українців, починаючи від Б.Хмельницького. Тут, зокрема, вказується, що Б.Хмельницький утворив «незалежне князівство» і далі гетьманський титул прирівнюється до князівського; зазначається також, що «Україна залежала тільки під деяким оглядом від царів московських». «Це факт

установлений, - пише Орлик, - і правда загальновідома, що козацька нація і Україна були вільними» [цит. за: 60. С.385].

Договір 1654 року називається «союзним», який порушила Росія, бо «царські генерали, скориставшись із довір’я козацької нації, хитрощами захопили велику кількість інших укріплень і потім почали командувати, мовби господарі, в цілій країні» [60.

С.387]. Далі у «Виводі прав України» подаються точки договору між Україною та Швецією. Автор вказує, що з часу Зборівського договору 1649 року Україну «визнали як князівство ціла Європа і навіть сам цісар». Польща над Україною мала тільки право опіки, отже, тільки таке право й могла передавати Росії. Відтак, порушуючи права України, «московський двір належить уважати за узурпатора України». Дуже цікавою думкою «Виводу» є вказівка, що Україна повинна бути вільна, і це «інтерес усіх європейських держав так зробити» [60. С.388]. Автор наводить історичні приклади звільнення поневолених народів, вказуючи, що це є обов’язком християнства і навіть гуманності спричинитися до відбудування держав пригнічених тому лише, що повірили в союз.

Отже, переконливо розкривши загарбницьку суть української політики Москви та повну правову безпідставність її намагань «відбирати Україні її вольності та привілеї», П.Орлик доводив, що «народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час» [бо. С.388]. Він першим з-поміж українських політиків прагнув показати, що реалізація української державної ідеї сприятиме збереженню миру в європейському реґіоні й не призведе до порушення встановленої рівноваги: поки не задовольниться справедливих жадань гетьмана П.Орлика щодо України, поки Московський Двір не задовольнить справедливі скарги конфедерації, на чолі якої стоїть гетьман. Не треба лякатись, що в разі відновлення цього князівства (України) через ослаблення Московщини порушиться європейська рівновага. Навпаки - як свідчить про це приклад Генеральних Штатів (Голландії). До того ж він застерігав європейські країни, що коли вони не допоможуть Україні звільнитися з - під московського ярма й утвердити свою державну незалежність, то зіткнутися із серйозною небезпекою з боку Росії, «яка незабаром може змагати до повалення

європейської свободи. Ті, що дбають про інтерес цілої Європи і кожної її держави, зокрема, легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної держави» [бо.

С.388].

У вже згаданому Маніфесті гетьмана П.Орлика від 4 квітня 1712 року до європейських держав (дійшов до нас французькою мовою) дається знати королям, князям, республікам та іншим християнським державам про причини, які схилили Орлика прийти в Османську імперію і підняти зброю проти царя московського, а вони в тому, що природнім правом є визволятися від гнобителя і трудитися. Вказується, що Москва порушила договір із Б.Хмельницьким: московський цар «хотів обернути у рабство вільний народ руський» (український - авт.) - йдеться про Петра І, який мав плани перетворити козаків у регулярну армію, а військо Запорозьке знищити. Гетьман І. Мазепа повстав проти цього, а те, що пішов на союз із Карлом ХІІ, не має дивувати, бо «він у цьому наслідував гетьмана Б. Хмельницького, який уклав із найяснішим королем швецьким Карлом угоду та військовий союз заради визволення Вітчизни від Польського ярма» [бо. С.220-222]. Тепер, після Полтавської битви, Україна стогне під ярмом Москви, сам же Орлик продовжує акцію Мазепи. Союз же України з Портою почесний і вигідний для християнської нації. Далі коротко викладаються умови цього союзу. Отже, П.Орлик - намагався створити коаліцію європейських держав проти Росії.

•• • • • • •

<< | >>
Источник: Терлюк І.Я., Флис І.М.. Політико-правова доктрина козацького державотворення: нарис історії української державної ідеї. - Львів: Вид-во Тараса Сороки,2008. - 300 с.. 2008

Еще по теме Правові підстави української державності у «Маніфесті до європейських урядів» та «Виводі прав України» Пилипа Орлика:

  1. «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького...» Пилипа Орлика
  2. Модуль другий Історія держави та права України від відновлення української державності (1917-1920рр.), створення Радянської України до проголошення суверенної держави України
  3. Проблема реалізації прав української меншини в політиці польських урядів досанаційного періоду
  4. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: загальна характеристика, перспективи та правові наслідки підписання. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА. Одеса-2014, 2014
  5. 2.1. Формування державно-правової системи охорони інтелектуальної власності в період відродження української державності
  6. НАПЕРЕДОДНІ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
  7. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. ПРАВО (1917-1920 рр.)
  8. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ: ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ТА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  9. 2.2. Інститут народних засідателів і правові підстави їх участі в цивільних процесуальних правовідносинах
  10. Ідея автономії української держави у політико-правовій думці Гетьманщини
  11. 3.3. Нормативно-правові акти інститутів Європейського Союзу.
  12. Ідеологія розбудови української державності у складі Речі Посполитої: проект Козацького гетьманату гетьмана Павла Тетері
  13. 3.3. Підстави виконання рішень міжнародних та іноземних судів і арбітражів на території України
  14. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини
  15. 3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -