<<
>>

5. Німеччина

Німецька модель децентралізації дещо відрізняється по суті, оскільки на відміну від Іспанії, яка є унітарною країною, Німеччина є федерацією. Але федеративний устрій автоматично не усуває питання щодо оптимізації адміністративно-територіального устрою та децентралізації влади.

Основні принципи федеративного устрою та організації місцевої автономії країни визначаються Конституцією Німеччини. Саме Конституція передбачає розподіл адміністративно-територіального устрою країни на землі, регіони, департаменти та комуни.

Кожна земля Німеччини має власну адміністративну структуру, в якій виділяються комунальна адміністрація, адміністрація департаменту (об\'єднання декількох комун), регіональна та власне земельна (державна) адміністрація.

Закони про організацію адміністрування земель регулюють розподіл компетенції між місцевою адміністрацією та адміністраціями департаментів, регіонів та власне землі, визначають основні напрями, за якими здійснюється співпраця цих адміністрацій (оскільки землі користуються правом автономії щодо регулювання своєї власної системи управління,то у принципах адміністрування різних земель можуть бути певні відмінності).

Як приклад розглянемо адміністративне структурування Федеральної землі Берлін.

Головною метою адміністративно-територіальної реформи у столиці Німеччини - Федеральній землі Берлін - було створення ефективного механізму прийняття рішень на комунальному рівні, перерозподіл повноважень між адміністративними структурами федеральної землі та адміністративних районів, наділення районів ширшими повноваженнями щодо вирішення тих питань,які стосуються їх безпосереднього функціонування.

У травні 1993 року Сенат Берліна прийняв рішення про доцільність зменшення загальної кількості адміністративних районів.

Рішення про необхідність проведення у Берліні реформи адміністративно-територіального устрою було прийнято Берлінськими законодавчими зборами у березні 1998 року шляхом внесення змін до Конституції цієї федеральної землі та прийняття пакету нормативно-правових актів, у тому числі щодо:

- зменшення кількості адміністративних районів з 23 до 12 одиниць (реально відбулося з 1 січня 2001 року);

- наділення адміністративних районів більшою відповідальністю перед Берлінським Сенатом та перерозподіл повноважень між адміністрацією федеральної землі та районів.

Вже у червні 1998 року Законодавчими зборами було прийнято Закон про компетенцію, який регулює питання розподілу повноважень між адміністрацією федеральної землі та районів. Реалізація положень цього закону (на думку співробітників Берлінського Сенату) сприятиме формуванню такої адміністративної структури, яка дозволить вирішити завдання з залученням меншої кількості адміністрації, ліквідує бюрократію та адміністративні витрати.

<< | >>
Источник: Яцуба В.Г.. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. Проблемні питання та можливі шляхи їх ВИРІШЕННЯ. Під загальною редакцією В.Г. Яцуби, Міністра Кабінету Міністрів України, кандидата наук з державного управління. Київ - 2003. 2003

Еще по теме 5. Німеччина:

  1. 1.2. Грошова система Німеччини
  2. Німеччина
  3. Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.)
  4. Німецько-Радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (28 вересня 1939 р.)
  5. Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9 лютого 1918 року)
  6. 2.3. Джерела цивільного й торгового права в країнах континентальної правової системи (на прикладі Франції та Німеччини)
  7. Таємний додатковий протокол до пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною (23 серпня 1939року)
  8. Німецько-радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (28 вересня 1939року)
  9. 8.1. Фінанси Європейського Союзу
  10. § 3. Економічна програма Л. Ерхарда в ФРН
  11. § 3. Особливості економічного розвитку провідних країн світу в кінці XIX — на початку XX ст.
  12. Діяльність польської адміністрації щодо реалізації прав української меншини у передвоєнний період
  13. До питання про легітимність влади П. Скоропадського.
  14. Приєднання Західної Волині, Східної Галичини, Північної Буковини та частини Бессарабії до складу УРСР
  15. 3.3 Права і свободи української меншини в контексті державно- політичного розвитку Польщі за Квітневою конституцією 1935 р.
  16. 3.4. Податковий тягар, його структура. Ухилення від податків
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -