Іспанія

Конституція Іспанії,прийнята у 1978році,закріпила триярусну систему державного управління, а відповідно і адміністративно-територіального устрою, виділивши рівні муніципалітетів, провінцій та автономних областей.

Саме Конституцією визначається право суміжних провінцій зі спільними "історичними, культурними та економічними рисами" формувати такі самоврядні адміністративно-територіальні одиниці, як автономні області (АО). Парламент за поданням груп провінцій або однієї провінції затверджує національний статут автономії для кожної АО.

Області,які досягли автономії у такий спосіб, - це Каталонія, Галісія та Країна Басків.

Конституція Іспанії фактично за трирічний термін (після смерті диктатора Франко у 1975 році) "демонтувала" стару систему адміністративно-територіального устрою країни, проголосивши лад, що забезпечував ефективне самоврядування на усіх рівнях.

Хоча Іспанія є парламентською монархією,її нова система самоврядування перетворила централізовану державу на країну з таким устроєм, де владу поділяють владні органи центрального, регіонального й місцевого рівнів.

Серед низки законів, якими закріплювалися кроки по реформуванню суспільства, окрім Конституції необхідно назвати Закон Іспанії "Про основи місцевого самоврядування", прийнятий^ 1985 році. Саме цим законопроектом встановлено чіткий розподіл компетенції між основними рівнями державного управління, статус і повноваження мерів міст та алькальдів провінцій.

2.