Німеччина

Місцеве самоврядування у Німеччині має два рівні - райони та громади. При цьому організація державного управління у різних землях може мати дуже суттєві відмінності. Загальна структура виглядає так:

• 439 районів, з них 323 райони та 116 міст земельного підпорядкування;

• 12 312 громад, 16 % з них є самостійними громадами, а 77 % належать до двоступеневої спілки громад (громада - учасник спілки).

Середня чисельність населення районів складає приблизно 250 тис. осіб, міст земельного підпорядкування - 200 тис., громад - 6 тис. осіб (суттєві відмінності, в залежності від землі, від 40 тис. осіб у Північній Рейн-Вестфалії та 2,4 тис. у Шлезвіг- Хольштайні).

Німецька модель децентралізації дещо відрізняється по суті, оскільки, на відміну від Іспанії, яка є унітарною країною, Німеччина є федерацією. Але федеративний устрій автоматично не вирішує питань оптимізації адміністративно-територіального устрою та децентралізації влади. Основні принципи федеративного устрою та організації місцевої автономії країни визначаються Конституцією Німеччини. Саме конституція передбачає розподіл адміністративно-територіального устрою країни на землі, регіони, департаменти та комуни.

Кожна земля Німеччини має власну адміністративну структуру, в якій виділяються комунальна адміністрація, адміністрація департаменту (об\'єднання декількох комун), регіональна та власне земельна (державна) адміністрація. Закони про організацію адміністрування земель регулюють розподіл компетенції між місцевою адміністрацією та адміністраціями департаментів, регіонів та власне землі, визначають основні напрями, за якими здійснюється співпраця цих адміністрацій (оскільки землі користуються правом автономії щодо регулювання своєї власної системи управління, то у принципах адміністрування різних земель можуть бути певні відмінності).

Як приклад розглянемо адміністративне структурування Федеральної землі Берлін.

Головною метою адміністративно-територіальної реформи у столиці Німеччини - Федеральній землі Берлін - було створення ефективного механізму прийняття рішень на комунальному рівні, перерозподіл повноважень між адміністративними структурами федеральної землі та адміністративних районів, наділення районів ширшими повноваженнями щодо вирішення тих питань, які стосуються їх безпосереднього функціонування.

У травні 1993 p. сенат Берліна прийняв рішення про доцільність зменшення загальної кількості адміністративних районів. Рішення про необхідність проведення у Берліні реформи адміністративно-територіального устрою було прийнято Берлінськими законодавчими зборами у березні 1998 p. шляхом внесення змін до конституції цієї федеральної землі та прийняття пакету нормативно-правових актів, у т. ч. щодо:

зменшення кількості адміністративних районів з 23-х до 12-ти одиниць (реально це розпочалося з 1 січня 2001 p.);

наділення адміністративних районів більшою відповідальністю перед Берлінським сенатом та перерозподіл повноважень між адміністрацією федеральної землі та районів.

Вже у червні 1998 p. Законодавчими зборами було прийнято Закон про компетенцію, який регулює питання розподілу повноважень між адміністрацією федеральної землі та районів. Реалізація положень цього закону (на думку співробітників Берлінського сенату) сприятиме формуванню такої адміністративної структури, якадозволить вирішити завдання скорочення персоналу адміністрації, ліквідує бюрократію та зменшить адміністративні витрати.

12.15.