<<
>>

3. Організація безготівкових розрахунків комерційними банками

Форма безготівкових розрахунків - це регламентований державою документооборот розрахункових документів певної форми при здійсненні платежів між суб\'єктами господарювання.

При проведенні операцій у безготівковій формі фізичні особи дотримуються вимог, передбачених Інструкцією НБУ "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України".

Розрахункові документи складаються на бланках із суворо визначеною формою.

Реквізити розрахункових документів заповнюються згідно з вимогами, викладеними в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Бланки розрахункових документів (крім суворого обліку), виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом за умови обов\'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів, згідно із зразками, наведеними у додатках до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам вищевказаної Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника";

банк одержувача - заповнення таких реквізитів: "Одержувач", "Код одержувача", "Рахунок одержувача". "Ьанк одержувача", "Код банку одержувача", а також "М. П. Одержувача" та "І Іідписи одержувача";

банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стяі\'увач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М.

П. стягувача" та "Підписи стягувача".

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог нормативних документів, повертаються банком, шо здійснив їх перевірку, без виконання.

Також банки повертають без виконання розрахункові документ, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчити строк дії цих супровідних документів;

порушено інші вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, необхідний для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням технічних засобів, за один раз із використанням копіювального паперу. Якщо використання копіювального паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери.

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору). Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта.

Підприємство, виходячи з власних технічних можливостей та можливостей обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді розрахункових документів в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс "клієнт-банк". Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково- касове обслуговування.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

* Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами і на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує їх, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів.

Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов\'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача", засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Якщо дата складання розрахункового документа збігається з датою його виконання, то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватись.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Порядок повернення банком підприємствам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрачунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення.

В разі нідмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк в день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання, зазначити дату його повернення та не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ і всі супровідні документи у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що надіслали в банк платника самі державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим листом безпосередньо їм.

Платіжне доручення представляє собою наказ підприємства установі банку переказати певну суму грошей зі свого рахунку на рахунок інших підприємств або організацій в цій чи іншій установі банку (див.

дод. 1). Платіжні доручення використовуються: при розрахунках за отримані товари і надані послуги, якщо є посилання на документи, що підтверджують відвантаження товару або надання послуг; при погашенні кредиторської заборгованості; при перерахуванні авансів і попередній оплаті товарів та послуг; для платежів до бюджету та органам соціального страхування; для здійснення інших нетоварних операцій. Платіжні доручення приймаються банком до виконання залежно від наявності коштів на рахунку платника, тобто якщо коштів недостатньо або вони відсутні, доручення повертаються без оплати. Доручення можуть представлятись в банк протягом 10 календарних днів з дня виписки.

Перевага розрахунків платіжними дорученнями полягає в тому, що вони є універсальною формою розрахунків і застосовуються при розрахунках в межах країни і міждержавних постачаннях, за товарними і нетоварними операціями, для оплати отриманого товару і попередньої оплати, авансів тощо. У цій формі закладена можливість максимального наближення моментів відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг та їх оплати, якщо доручення негайно здано в банк для перерахування коштів. Однак, при використанні даної форми розрахунків немає гарантії належного платежу. Своєчасне надходження платежу залежить не тільки від платоспроможності покупця, але й від своєчасності виписки ним доручень банку на переказ коштів.

Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена нижче:

Рис. 4.1. Порядок проведення розрахунків платіжними дорученнями

Де: 1 - укладання комерційної угоди-коіпракту; 2 - відвантаження продукті, товарів, здача робіт, послуг; 3 передача платіжного доручення на право списання суми платеж)\': 4 • виписка з поточного рахунку про списання грошових коштів. 5 - платіжне доручення (повідомлення) про врахування платежу на поточний рахунок одержувача; 6 - виписка і поточного рахунку про зарахування платежу.

Поряд із звичайними дорученнями приймаються доручення, гарантовані банком.

Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тоді, коли одержувач не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі та їх можна перераховувати тільки через підприємства зв\'язку.

При цьому до всіх примірників гарантованого доручення додається відповідно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням мети переказу. Крім того, підприємство подає відділенню зв\'язку заповнені бланки переказів.

Після перевірки правильності оформлення такого доручення його сума списується банком з рахунку платника і депонується на рахунку "Кошти в розрахунках суб\'єктів господарської діяльності", аналітичний рахунок "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями".

Платіжна вимога-доручення може застосовуватись в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Вона складається з двох частин: верхньої - вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше, ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

В разі зголи оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, шо його обслуговує.

Сума, чку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги- доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних лнів з дати оформлення її одержувачем.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Рис.4.2. Порядок проведення розрахунків s платіжними вимогами-дорученнями

Де: І - комерційна угода із зазначенням форми розрахунків - платіжними вимогами-дорученнями; 2 - відватаження товару, продукті або передача робіт, послуг; 3 - документи на відвантаження або передачу і платіжні вимоги доручення, виправлені або вручені покупцю; 4 - покупець дооформлюг платіжні документи і здає в свій банк на оплату, 5 - банк покупця здійснює платіж з врученням виписки про це із його поточного рахунку і надсилає документи до банку постачальника. 6 банк постачальника здійснює чарахування коштів на рахунок свого кді\'нта t врученням виписки про ие з йото поточного рахунку.

Оплата ПДВ може бути з акцептом і без акцепту. Платник повністю відмовляється від оплати ПДВ у наступних випадках: 1) коли надійшли товари, які не було замовлено; 2) коли не погоджено ціни товару; 3) коли товари надійшли не на погоджену адресу тощо. Можливі випадки часткової відмови від оплати: 1) коли поряд з замовленими надійшли товари, що не було замовлено; 2) коли частина товарів, що надійшли, є недоброякісною та некомплектною тощо. Про відмову від акцепту платник повинен повідомити банк і постачальника з зазначенням причин. Якщо причини відмови від акцепту є недостатньо обгрунтованими, банк може її не прийняти.

Причини неоплати платником вимоги-доручення з\'ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів.

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів (див. дод. 2).

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках Підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

Чеки виготовляються на замовлення комерційного банку Банкнотно- монетним двором НБУ на спеціальному папері з дотриманням усіх обов\'язкових вимог і брошуруються у чекові книжки по 10,20,25 аркушів. Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому рахунку "Розрахунки чеками" у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на рахунок "Розрахунки чеками".

Строк дії чекової книжки — один рік з дати видачі. День оформлення чекової книжки не враховується. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватись за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки

Розрахунковий чек із чекової книжки пред\'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується).

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

Розрахунковий чек приймається чекодержателем до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім\'я якого оформлені документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).

Забороняється передавання розрахункового чека (чекової книжки) його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

Також не проводиться видача розрахункових чеків на пред\'явника.

Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою.

Повернути чекову книжку з невикористаними розрахунковими чеками її власник може з одночасним поданням до банку-емітента платіжного доручення на перерахування коштів, що заброньовані на рахунку "Розрахунки чеками", на свій поточний рахунок.

Розрахунковий чек із чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу та віддає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги). При цьому чекодавець переписує залишок ліміту з корінця попереднього розрахункового чека на корінець виписаного та зазначає новий залишок ліміту.

Розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця. Якщо розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця за дорученням керівника підприємства, то право підпису розрахункового чека обумовлюється в цьому дорученні.

Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряс: відповідність його встановленому зразку; правильність заповнення; відсутність виправлень; відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку; строк дії; достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека; наявність на ньому чіткого відбитка штампу або печатки банку та даних чекодавця.

Розрахунковий чек, оформлений з порушенням вимог, до оплати неповинен прийматися.

Після цього чекодержатель встановлює особу пред\'явника розрахункового чека за документом, шо її посвідчує.

Після зазначеної перевірки чекодержатель відокремлює розрахунковий чек від корінця, ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує цей чек. а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Якщо на корінці розрахункового чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а зіпсованого розрахункового чека немає, то оплата за товари (виконані роботи, надані послуги) не проводиться і чекодавцю рекомендується звернутися до банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.

Чекодержатель здає в банк розрахункові чеки разом з трьома примірниками реєстру чеків, - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках,- якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.

Банк чекодержателя зобов\'язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами та своєчасність пред\'явлення їх до оплати. Суми розрахункових чеків, що оформлені з порушенням вимог, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку та повертаються чекодержателю.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів розрахункових чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя.

У разі здійснення клієнтами різних банківських платежів розрахунковими чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента.

Умови інкасування розрахункових чеків мають зазначатися в договорі про розрахунково-касове обслуговування підприємства.

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Зробивши перевірку, банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Сплачений розрахунковий чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку "Проведено".

У разі відмови за цих причин оплатити розрахунковий чек банк- емітент викреслює цей чек з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає його до банку чекодержателя. Одночасно банк-емітент повідомляє електронною поштою банк чекодержателя про причини неоплата розрахункового чека.

Рис. 4.3. Порядок розрахунків чеками

Де I подача заяви на придбання чекової книжки; 2 - видача чекової книжки з депонуванням суми ліміту; 3- відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг; 4- передача чека на оплату продукції, товарів, послуг; 5 - документи на оплату і реєстр чеків, 6 передача документів до байку покупця. 7 - врахування грошей на рахунок постачальника. 8 надання виписок і рахунків постачальнику та покупцю.

При ненадхолженні коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека здійснює запит електронною поштою до банка-емітента щодо причин неоплата цього чека. Ьанк-емітснт, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня мас дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека списує його суму як нереальну шодо отримання.

Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню банку-емітенту, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання. Якшо після повного використання розрахункових чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту.

Чекодавець має звіряти суми на корінцях розрахункових чеків з отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих розрахункових чеків. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних розрахункових чеків. Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення.

У разі відмови банка-емітента оплатити розрахунковий чек чекодержатель мас право пред\'явити чекодавцю у встановленому порядку

претензію, а в разі її часткового або повного відхилення чекодавцем звернутися з позовом до суду.

Чекодавець, якому видана чекова книжка, відповідає за неправильне використання розрахункових чеків, за збитки у разі передавання чекової книжки або окремих розрахункових чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання розрахункових чеків.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив - це грошове зобов\'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару) безпосередньо або через інший уповноважений банк платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Також акредитив за своєю сутністю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов\'язань, з якими можуть бути пов\'язані ці документи. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку- емітенті або у виконуючому банку - "Розрахунки за акредитивами";

непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком- емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенсфіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитиву або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефініара.

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитиву або його анулювання відбувається тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитиву документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитиву та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитиву, підлягають оплаті.

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банка-емітента.

Такий акредитив представляє собою тверде зобов\'язання банка- емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитиву, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеного в акредитиві, або банку-емітенту та дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитиву є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить банку про згоду на внесення змін до них, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін.

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не є виконуючим банком, не несе зобов\'язань щодо сплати за акредитивом.

Для відкриття акредитиву клієнт подає банку-емітенту заяву на акредитив (див. дод. 3) не менше, ніж у трьох примірниках, та в разі відкриття покритого акредитиву - відповідні платіжні доручення. Заява повинна містити умови акредитиву, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально. Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов\'язковими і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитиву, авізуючий та виконуючий банки та здійснює відповідні бухгалтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, то заявник подає до банку-емітента, крім заяви, платіжне доручення на перерахування коштів для їх бронювання.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття га умови акредитива бенефіціару.

У разі відкриття покритого акредитиву клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент облікову є за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий - разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитиву, третій та четвертий, як правило, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитиву.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитиву шляхом надсилання йому електронною поштою або іншими засобами зв\'язку заяви або повідомлення. Повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. Воно має містити номер акредитиву, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитиву. У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку %юдо виду акредитивної операції.

Про відкриття та умови акредитиву виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитиву, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається за відповідною формою та подасться в банк, як правило, у чотирьох примірниках.

Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитиву і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитиву або зміст яких суперечить один одному. Якщо умовами акредитиву передбачено акцепт заявника акредитиву, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива; доручення, видані заявником акредитиву, щодо його повноважень.

Виконуючий банк піл час виконання акредитиву, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитиву за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом. Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилаються до банку- емітента.

Банк-емітенг, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитиву, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з рахунку "Розрахунки за акредитивами" і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

У всіх акредитивах обов\'язково мас передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива.

Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв\'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

Схема здійснення розрахунків покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті наведена нижче:

3 . 9

банк покупця\r\n 5 >\r\nз: _\r\n 8 —ь\r\n8 Банк постачальника Т

10

II

г

Покупець

1

Постачальник

Рис. 4.4. Порядок здійснення розрахунків покритими акредитивами з депонування» коштів покупця в банку-емітенті

Де: 1 - укладання комерційного договору з визначенням форми розрахунків; 2 - покупець-платник передає до свого банку заяву на відкриття акредитиву. З - банк депонує кошти на рахунку "Розрахунки акредитивами", 4- банк покупця авізо повідомляє банк постачальника про відкриття акредитиву, $ банк постачальника (виконуючий), одержавши повідомлення, інформує постачальника і його банк (емітент) про відкриття акредитиву, який виконавець обліковує на по «балансовому рахунку

"Акредитиви до сплати"; 6 - постачальник відвантажує товар покупцю. 7 постачальник передає товарно-іранспортні та платіжні документи своєму банку для сплати. 8 - банк постачальника, одержавши зазначені документа, надсилає їх спепзв\'язком до банку покупця, 9 - банк-смігент після перевірки документів з умовами акредитиву перераховує гроші банку постачальника; 10 - банк-емітент передає товарно-транспортні та платіжні документи покупцю; 11 - банк постачальника зараховує кошт на рахунок постачальника

Нижче наведено схему документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника:

Банк покупця 8 Ж

Банк постачальника *- 4

Покупець

Постачальник

Рис. 4.5. Порядок здійснення розрахунків покритими акредитивами з депонуванням коштів покутія в банку постачальника

Де: І - укладання комерційного договору э визначенням форми розрахунків; 2) покуисиь-шштаик подає своєму банку заяву на відкриття акредитиву; 3) банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву зараховує на позабалансовому рахунку "Акредитиви до оплати" і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника. 4) авізо з доданою заявою на акредитив передасться в банк постачальника, який одержані гроші зараховує на рахунок "Кошти в розрахунках суб\'єктів господарської діяльності"; 5) постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в свій (виконуючий) банк; 6) банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченими акредитивом, і сплачує їх; 7) банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж; 8) банк нокуипя-плат ника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива з позабалансового рахунку "Акредитиви до сплати".

Таким чином, відмінна риса акредитивів полягає в тому, що платіж, як правило, здійснюється не за місцем знаходження покупця, а за місцем знаходження постачальника. Акредитивна форма розрахунків гарантує постачальнику платіж за рахунок попереднього депонування в банку певної суми засобів покупця.

Вказана форма розрахунків до певного часу не отримала широкого розповсюдження. Застосовується ця форма тоді, коли за умовами постачання продукції або надання послуг вона економічно доцільна, необхідна і технічно зручна (наприклад, якщо прийом товарів покупцем здійснюється за місцем знаходження постачальника). Акредитивна форма

розрахунків виступає також одним із заходів контролю за платежами покупця, коли постачальник застосовує санкції до покупця, що затримує платежі при розрахунках платіжними дорученнями, вимогами- дорученнями або чеками.

<< | >>
Источник: Петрук О.М.. Банківська справа. Навч. посібник. /за ред. Ф. Ф. Бутинця. К.: Кондор,2007. - 461 с.. 2007

Еще по теме 3. Організація безготівкових розрахунків комерційними банками:

  1. 7.1. Завдання банків з організації готівкового грошового обігу
  2. 3. Організація безготівкових розрахунків комерційними банками
  3. 1. Готівкові розрахунки в народному господарстві України
  4. 2. Організація готівкового обігу комерційними банками
  5. 2. Організація розрахунків в системі масових електронних платежів
  6. 7.1. Завдання банків з організації готівкового грошового обігу
  7. ГЛОСАРІЙ
  8. ГЛОСАРІЙ
  9. Валютна політика: особливості її реалізації та інструменти
  10. Календар подій
  11. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
  13. Лекція № 4. Кредит як економічна категорія, його форми
  14. Лекція № 11. Організація обігу готівки в Україні в сучасних умовах
  15. Лекція № 12. Організація ощадної справи в Україні
  16. 9.5. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
  17. Комерційні банки, їх види й правові основи організації
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -