Функція посередництва у міжнародних розрахунках
Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізними або валютними. Проте не усі банки можуть однаковою мірою брати участь в операціях валютного ринку. Розмір банку, його репутація, рівень розвитку зарубіжної мережі відділень та філій і обсяг здійснюваних через банк міжнародних розрахунків - ці фактори значною мірою визначають його роль на міжнародних валютних ринках. Певну роль відіграють валютні обмеження, що періодично вводяться, стан телекомунікацій у місцях, де розташований банк, а також його політика. Тому найбільший обсяг операцій на світових ринках припадає на частку транснаціональних банків (ТНБ): Citibank, Chase Manhattan Bank, Deutsche Bank, Dresdner Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland, Sumitomo Bank, Mitsubishi Bank, ABN Amro та ін. Володіючи мережею зарубіжних відділень, вони цілодобово здійснюють валютні операції поперемінно через свої зарубіжні відділення. Великі банки, передусім ТНБ, мають валютні відділи, оснащені ЕОМ, телефонним і телексним зв\'язком з іншими банками, посередницькими брокерськими фірмами та світовими фінансовими центрами. Вони під\'єднані відеозв\'язком до телеграфних агентств (Рейтерс та ін.), які постійно повідомляють про найважливіші політичні та економічні події, а також про курси валют.
В Україні усі валютні операції законодавчо класифікуються з метою їхнього чіткого нормативно-правового регулювання й організації належного контролю за їхнім здійсненням. Характерним є поділ усіх операцій в іноземній валюті на поточні операції та операції, пов\'язані з рухом капіталу.
Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:
розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, встановлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;
розрахунки на території України між резидентами - суб\'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.