Сутність, призначення та види фінансового посередництва.

Фінансові посередники – сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних засадах в розпорядження позичальників.

- на ринку з’являються нові фінансові інструменти і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули до формування вільних грошових капіталів;

- урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення;

- скорочуються витрати економічних суб’єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу;

- зменшуються ризики економічних суб’єктів, пов’язані з використанням свого грошового капіталу.

Фінансові посередники діють на ринку від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов’язання і власні вимоги. Їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням. Їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб’єктам (кредиторам і позичальникам) грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування.

Види фінансових посередників : банки (які через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей) і небанківські фінансово-кредитні установи (які такої здатності не мають). Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб’єкти другої групи є чистими посередниками, вони не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали.