3. Призначення і структура фінансового ринку.
Фінансовий ринок – складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб\'єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами.
Фінансовий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах.За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. Наявність фінансового ринку – об\'єктивне явище, зумовлене особливостями функціонування фінансів в економічній системі держави. Він виник як гостра потреба в додатковій юрмі мобілізації коштів для фінансового забезпечення розвитку економіки держави.
Розвиток фінансового ринку значною мірою відображає гнучкість фінансової системи та швидкість, з якою вона може пристосовуватися до змін в економічному та політичному житті країни, а також до різноманітних процесів, які відбуваються за її межами. Розвинуті фінансові ринки стимулюють і посилюють фінансові потоки в економіці та зменшують суспільні витрати, в тому числі й кожного учасника ринку.
В організаційному плані фінансовий ринок – це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк. позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні керуючі реєстратори, інші фінансові інститути, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.
Фінансовий ринок має досить складну внутрішню структуру, певні складові якої можуть функціонувати самостійно, проте ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові.
Фінансовий ринок включає: валютний ринок; ринок кредитів; ринок цінних паперів; ринок фінансових послуг. Усі складові фінансового ринку мають свою внутрішню структуру й можуть поділятися на відповідні підрозділи, тобто сегменти ринку.
4. Поняття та грошові потоки кредитного ринку.
Ринок банківських кредитів охоплює відносини, які виникли у зв\'язку з наданням кредитними установами платних і повернених позик, які не пов\'язані з оформленням спеціальних документів і можуть самостійно продаватися, купуватися і погашатися.
Ринок кредитних ресурсів – це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Джерелом коштів, що циркулюють на кредитному ринку, є кошти, акумульовані на депозитних рахунках банків, залишки коштів на розрахункових та інших рахунках юридичних осіб, вільні кошти населення і кошти, акумульовані центральним банком держави. Розміщення акумульованих коштів здійснюється на основі кредитних угод між банками, юридичними та фізичними особами. По суті, при цьому відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб\'єктами підприємництва з метою їхнього ефективного використання й одержання прибутку в розмірах, що перевищують сплату відсотків за кредит. Мобілізовані фінансові ресурси використовуються для надання короткострокових, середньострокових та довгострокових позичок.
На кредитному ринку важливу роль відіграє облікова ставка національного банку, яка визначає рівень процентних ставок, оскільки за цією ставкою можна отримати кредиті національного банку.
Суб\'єктами ринку кредитів є кредитори, позичальники, посередники й держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів та регулює ринок за допомогою економічних методів
Організаційно-функціональними учасниками ринку кредитних ресурсів є комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інститути. Всі вони виконують посередницькі функції, залучають вільні фінансові ресурси від юридичних і фізичних осіб і надають їх V тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додаткових коштів.
Фінансові посередники виконують, таким чином, важливу економічну функцію, надаючи суспільству механізм міжгалузевого та міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу. Важливою умовою функціонування ринку кредитних ресурсів є оптимальне співвідношення між короткостроковими і довгостроковими вкладеннями, їхнє співвідношення з обсягом ВВП.