<<
>>

Умови і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, зайнятих в аграрному вирооництві

Дисциплінарна відповідальність - це різновид ретроспектив­ної юридичної відповідальності особи за порушення норм пра­ва, що регулюють відповідну дисципліну, та застосування до по­рушника дисциплінарних стягнень.

Особливістю застосування дисциплінарної відповідальності є те, що вона в першу чер­гу, регулюється нормами трудового законодавства й нормами аграрного законодавства за ті або інші порушення організації праці, правил внутрішнього розпорядку й безпечної роботи. Реалізується дисциплінарна відповідальність шляхом накладен­ня на винну особу дисциплінарного стягнення. Так, згідно зі ст. 147 Кодексу законів про працю України до порушника тру­дової дисципліни може бути застосована догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну мо­жуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Хоча Конституція України в ст. 92 за­кріплює положення про те, що діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України, проте в той же час КЗп П в ст. 142 допускає, що трудовий розпорядок на підприємствах, в устано­вах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудо­вого розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях на­родного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну. Зазвичай, підставами дис­циплінарної відповідальності є дисциплінарні проступки.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому на­дано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і при­значення на посаду) даного працівника. На працівників, які не­суть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звіль­нені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. За загальним правилом, накла­даючи дисциплінарні стягнення, потрібно зважати на тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, оцін­ку попередньої роботи та поведінки працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнен­ня працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатні­стю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисци­плінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжко­сті вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стяг­нення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в установленому порядку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарно­му стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплі­нарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового пору­шення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сум­лінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Такими є загальні правила накладання дисциплінарних стяг­нень за порушення трудової дисципліни, передбачені КЗпП, що застосовуються однаково в різних галузях економіки і для всіх, хто працює за трудовими договорами, в тому числі й в сільськогосподарських організаціях. Втім існують і певні особ­ливості дисциплінарної відповідальності працівників сільсь­когосподарських підприємств[164]. Наприклад, у фермерському го­сподарстві та особистому селянському господарстві трудова ді­яльність здійснюється на основі саморегулювання. У Законі України «Про фермерське господарство» закріплено, що тру­дові відносини у фермерському господарстві базуються на осно­ві праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське го­сподарство має право залучати до роботи в ньому інших гро­мадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - за­конодавством України про працю. Члени цього господарства са­мостійно визначають і регламентують свої трудові відносини, розробляючи правила внутрішнього трудового розпорядку сво­го господарства, в яких можуть визначати також заходи дисци­плінарної відповідальності для порушників. Трудова діяльність у особистому селянському господарстві здійснюється відповідно до Закону «Про особисте селянське господарство». Члени осо­бистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України «Про за­йнятість населення» належать до зайнятого населення за умо­ви, що робота в цьому господарстві для них є основною. При цьому слід враховувати, що особисте селянське господарство не користується правами юридичної особи, а ведення такого го­сподарства не є підприємницькою діяльністю.

У сільськогосподарських кооперативах дисциплінарні відно­сини регламентуються насамперед статутними нормами. Член такого кооперативу зобов’язаний дотримуватися статуту, вико­нувати свої обов’язки перед господарством, сумлінно працюва­ти, дотримуватися трудової, виробничої, технологічної, санітар­ної дисципліни і правил техніки безпеки.

У разі невиконання чи неналежного виконання обов’язків, покладених на нього, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу й законом, відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦКУ, член виробничого кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішен­ням загальних зборів у разі невиконання чи неналежного ви­конання обов’язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом. Цим правилом охоплюються випадки порушення дис­ципліни, статуту кооперативу, правил внутрішнього розпорядку тощо. Виключення з кооперативу за загальним правилом, про­вадиться після застосування до порушників інших заходів стяг­нення.

Порушення трудової дисципліни робітниками і службовця­ми сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, які пов’язані з землекористуванням, зокрема з охороною ґрун­тів від псування, забруднення та засмічення, проведенням ґрун­тово-меліоративних, водогосподарських та агрохімічних робіт, необхідно розглядати як дисциплінарну провину, що викликає можливість застосування трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність настає у випадку порушень, допущених посадовими особами по їх службі і які є причиною нераціонального використання землі, покидання сільськогоспо­дарських угідь, неприйняття заходів з охорони ґрунтів. Дисци­плінарна відповідальність працівників сільського господарства застосовується у випадках недотримання ними трудової дисци­пліни або недоброякісної роботи, які повели за собою порушен­ня правил агротехніки, поганий догляд за посівами, втрату вро­жаю та інші види безгосподарного відношення до використання ґрунтів.

Дисциплінарна відповідальність застосовується до осіб, які допустили дисциплінарну провину, пов’язану з невиконанням таких трудових обов’язків з використання землі, як порушен­ня встановлених правил агротехніки, залишення землі без об­робітку, перевищення норм внесення мінеральних добрив, не­дотримання норм поливу і внесення хімічних меліорантів та інше.

Заходи дисциплінарної відповідальності в цих випадках визначаються трудовим законодавством. Вони спрямовані на за­безпечення організованості і дисципліни, в т. ч. у сфері сільсь­когосподарського виробництва, раціонального використання і охорони земельн их ресурсів.

Щодо застосування дисциплінарної відповідальності за зе­мельні правопорушення в юридичній літературі існують різні точки зору. Так, в деяких випадках дисциплінарну відповідаль­ність розглядають як дієвий інструмент, за допомогою якого зміцнюється дисципліна. При цьому застосування її найчасті­ше дає більший ефект, ніж застосування інших видів юридичної відповідальності. Це пов'язано з більшою оперативністю дис­циплінарного реагування, зацікавленості трудових колективів в усуненні наслідків екологічних правопорушень1.

Існує й інша точка зору згідно з якою для притягнення вин­ної особи до дисциплінарної відповідальності за порушення зе­мельного законодавства необхідний збіг дисциплінарного про­ступку і земельного правопорушення. Проте ідеальна сукупність дисциплінарного проступку і земельного правопорушення мож­лива вкрай рідко. Очевидно, у зв'язку з цим ЗК не вказує на існування дисциплінарної відповідальності за вчинення земель­них правопорушень[165] [166]. Тобто з цієї точки зору випливає, що дис­циплінарна відповідальність за правопорушення щодо якісного стану земель не має такого вагомого значення в порівнянні з іншими видами відповідальності

Звідси невиконання чи неналежне виконання землеохорон- них вимог, що становлять коло службових або професійних обо­в'язків правопорушника, слід розглядати як одну із умов при - тягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у сфе­рі охорони земель[167]. Тому, вважаємо, назріла необхідність до­повнити ст. 211 ЗК таким видом відповідальності за порушення земельного законодавства, як дисциплінарна відповідальність.

9.3.

<< | >>
Источник: Аграрне право України : навчальний посібник / [Т. Є. Харитонова, І. І. Каракаш, Х. А. Григор'єва та ін.] ; за ред. Т. Є. Харитонової, І. І. Караката. - Одеса,2017. - 436 с.. 2017

Еще по теме Умови і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, зайнятих в аграрному вирооництві:

  1. Особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
  2. 3.3. Умови та порядок застосування інших видів юридичної відповідальності за забруднення та засмічення ґрунтів
  3. Процедура притягнення до адміністративної відповідальності за порушення комендантської години
  4. Підстави застосування юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства
  5. Поняття відповідальності за порушення аграрного законо­давства
  6. Умови здійсненняобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
  7. Нормативно-правові акти, що передбачають умови імплементації вимог законодавства ЄС до змісту аграрного законодавства України
  8. 2.3.1. Поняття та умови ефективності майнової відповідальності за порушення лісового законодавства
  9. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
  10. § 2. Умови і порядок відкриття провадження у справі
  11. § 2. Умови, порядок та правові наслідки усиновлення
  12. § 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -