Поняття і правові ознаки фермерського господарства

Фермерське господарство вже багато років не перестає зали­шатися однією з перспективних організаційно-правових форм ведення сільського господарства, яка сприяє самостійності й зацікавленості виробника в кінцевих результатах роботи.

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 листопада 2015 року кількість діючих фермерських господарств становила 38 850 одиниць. Площа сільськогосподарських угідь у їхньому користуванні - 4391,9 тис. га, або 22 % від загального землекористування сільськогосподарськими підприємствами.

Протягом 2010-2015 років загальна чисельність зареєстрова­них фермерських господарств зменшилась на 2,6 тис. од., або на 7,3 %.

Із загальної кількості 31 637 фермерських господарств, або 81 % мають в обробітку земельні ділянки площею до 500 гек­тарів.

Водночас існує певна кількість і достатньо великих фер­мерських господарств, що обробляють від 1 тис. га і більше. Чи­сельність таких фермерських господарств в Україні наразі ста­новить 851 одиниць. їх загальна площа землекористування ста­новить 1,7 млн га, або майже 39 % від загальної площі сільсь­когосподарських угідь, які перебувають у користуванні фер­мерських господарств.

Разом з цим 5257 фермерських господарств звітують про від­сутність сільськогосподарських угідь.

В загальній структурі валового виробництва продукції рос­линництва в 2015році вони займали 10,4 %, тваринництва -

1.9 %.

В загальній структурі виробництва валової продукції сільсь­кого господарства частка фермерських господарств залишаєть­ся незначною - на рівні 6-8 % на рік. Виробництво валової продукції фермерськими господарствами у 2015 році склало

18.9 млрд грн, або 7,9 %. При цьому основний обсяг власної сільськогосподарської продукції фермерськими господарствами генерується в галузі рослинництва - понад 90 %.

Частка поголів'я великої рогатої худоби, що утримується у фермерських господарствах, складає трохи більше 2 відсотків від загального обсягу, частка господарств, які займаються ви­робництвом молока складає майже 2 відсотки від загального об­сягу виробленого молока в Україні.

Закон України від 19 червня 2003 року «Про фермерське го­сподарство» дає визначення поняття «фермерське господарство» (ФГ). Згідно зі ст. 1 цього закону, фермерське господарство є фор­мою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажан­ня виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійс­нювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користу­вання, у тому числі в оренду, для ведення фермерського госпо­дарства, товарного сільськогосподарського виробництва, осо­бистого селянського господарства, відповідно до закону. Фер­мерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має найменування та може мати печатки.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (ФОП). Фер­мерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі статуту.

Згідно з ч. 5 ст. 1 вказаного закону, фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фер­мерського господарства за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до ст. 3 Сімей­ного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи ор­ганізовується на основі діяльності ФОП і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці чле­нів такого господарства, якими є виключно ФОП та члени її сі­м’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Аналіз вищезазначених положень закону дає змогу виокре­мити чотири форми фермерського господарства, а саме: ФГ - юридична особа, сімейне ФГ - юридична особа, ФГ - фізич­на особа - підприємець, сімейне ФГ - фізична особа - під­приємець.

У світі вже давно зрозуміли роль і значення сім’ї у сільському господарстві: із понад 570 мільйонів ферм понад 500 мільйонів належать саме сім’ям. На сімейні ферми припадає не менше як 56 % виробленої сільгосппродукції. Такі господарства обробля­ють значну частку сільгоспземель у світі: 83 % - у Північній і Центральній Америці, 68 % - у Європі, 85 % - в Азії, 62 % - в Африці. І тільки у Південній Америці ця частка становить 18 %. Чи не тому цю частину світу називають зосередженням усіляких протиріч у всіх сферах життя суспільства.

Сімейні фермерські господарства досягають високого рів­ня продуктивності на оброблюваній ними землі. Наприклад, за інформацією FAO, у Бразилії сімейні фермерські господарства обробляють менше ніж 25 % усіх сільськогосподарських земель, але до того ж виробляють близько 40 % основних сільгоспкуль- тур. У США сімейні фермерські господарства обробляють 78 % сільгоспугідь країни, виробляючи 84 % усієї сільгосппродукції на суму 230 млрд доларів.

Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогоспо­дарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний роз­суд та ризик підбирає партнерів з економічних зв’язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних. Фермерське госпо­дарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної вла­ди та органами місцевого самоврядування.

Держава гарантує додержання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства, забез­печує пільгові умови для кредитування, оподаткування, стра­хування, матеріально-технічного забезпечення останнього в пе­ріод його становлення.

Фермерське господарство є рівноправним учасником аграр­ного ринку.

Фермерські господарства разом з іншими сільськогосподарсь­кими товаровиробниками мають право створювати обслуговую­чі сільськогосподарські кооперативи, кооперативні банки, спіл­ки, інші об’єднання, а також бути засновниками (учасниками) господарських товариств.

На жаль, у Податковому кодексі відсутні положення, згідно з якими фізична особа - підприємець може бути сільськогоспо­дарським товаровиробником та використовувати спеціальний режим оподаткування

На основі аналізу правового статусу фермерського господар­ства можна виокремити такі притаманні йому ознаки: фермер­ське господарство складається з трьох компонентів - майново­го комплексу, земельної ділянки та громадян, які виявили ба­жання здійснювати товарне сільськогосподарське виробництво; воно підлягає державній реєстрації як юридична особа або фі­зична особа - підприємець; воно є суб’єктом підприємниць­кої діяльності у сфері товарного сільськогосподарського ви­робництва, тобто діє на аграрному ринку з метою отримання прибутку.

¹ Годованюк А. Й. Зміни до Закону про фермерське господарство: передумови впров^адження // Правові та інституційні механізми забезпечення сталого роз­витку України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 20 трав. 2016 р.): у 2 т. / відп. ред. М. В. Афанасьева. Одеса, 2016. Т. 1. С. 545.

10.2.