<<
>>

Види і форми правореалізації.

У літературі класифікація реалізації норм права проводиться за різними критеріями. Норми права можуть бути реалізовані в різних формах: у правовідносинах і поза ними, за участю державних органів і без них.

Форма реалізації права залежить від особливостей гіпотез і диспозицій норм права, специфіки суспільних відносин, що ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, що реалізують норми права.

За суб’єктним складом розрізняють індивідуальну і колективну форми правореалізації (наприклад, право нації на самовизначення). Адже деякі правові вимоги не можна втілити в життя інакше, як поєднавши одну з одною.

За характером дії суб’єктів, ступеня їх активності та спрямованості виділяють виконання, дотримання, використання і застосування норм права. Перші три виступають формами безпосередньої правореалізації, право реалізується в поведінці учасників правовідносин. Застосування, навпаки, здійснюється лише за участю спеціально уповноважених органів держави.

Форми безпосередньої правореалізації.

і. Виконання норм права - це реалізація зобов’язальних норм, виконання суб’єктом покладених на нього обов’язків активного типу. У разі утримання від їх здійснення це може кваліфікуватися як протиправна поведінка. Особливою рисою виконання норм права є активне поводження суб’єктів: вони здійснюють дії відповідно до юридичних норм, активно виконують покладені на них обов’язки.

Наприклад, пасажир громадського транспорту зобов’язаний сплатити проїзд, батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей і забезпечити їм певний рівень освіти, підприємець зобов’язаний сплачувати податки. При невиконанні цих дій особи визнаються такими, що скоїли правопорушення у формі бездіяльності.

2. Дотримання норм права має місце тоді, коли суб’єкти утримуються від здійснення дій, які забороняються державою. Це пасивна форма поводження суб’єктів у сфері правового регулювання: вони не здійснюють дій, заборонених нормами права, і в такий спосіб реалізують правові заборони.

Суб’єкт повинен узгоджувати свою поведінку з нормами-заборонами: не робити того, що заборонено. Значення цієї форми реалізації норм права в тому, щоб не допустити здійснення дій, які нанесли б шкоду суспільству, державі, окремій особі.

Дотримання норм права завжди має пасивний характер. Реалізація цих норм досягається не в силу здійснення активних дій суб’єктами, а завдяки утриманню від заборонених дій.

Як приклад дотримання норм права - утримання громадянина від вивозу заборонених за межі країни предметів, утримання від забруднення навколишнього природного середовища, утримання від скоєння будь-яких правопорушень. Саме в цьому і виявляється соціальна користь даної форми реалізації права. Здебільшого дотримання права відбувається непомітно, не фіксується. Саме тому його юридичний характер яскраво не виявляється.

Виконання і дотримання норм права як форми правореалізації мають імперативний, загальнообов’язковий характер: суб’єкт повинен узгоджувати свою поведінку з цими розпорядженнями, не порушувати їх.

3· Використання суб’єктивного права - здійснення суб’єктами сво\'іх повноважень, наданих їм уповноважуючою нормою права, в диспозиції якої закріплені суб’єктивні права. Суб’єкти на власний розсуд використовують надані їм права. Ha відміну від дотримання і виконання, пов’язаних з реалізацією заборон і юридичних обов’язків, використання являє собою здійснення дій, що дозволяються правом. При цьому суб’єкт керується своїми власними інтересами.

Прикладом реалізації повноважень, наданих нормами права, є здійснення громадянами сво\'іх конституційних прав: на об’єднання, мирні збори і демонстрації, право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю тощо. Це передбачає як активну, так і пасивну поведінку: суб’єкт поводиться пасивно, якщо він утримується від використання наданого йому права, або навпаки.

Повноваження громадян відрізняються від повноважень державних органів та їх посадових і службових осіб. Якщо громадяни мають право добровільно здійснювати або не здійснювати свої повноваження (ніхто не може притягнути їх до відповідальності за невикористання суб’єктивних прав), то здійснення державними органами своїх повноважень є не лише їх правом, але й обов’язком. Наприклад, прийняття законів Верховною Радою є не лише її правом, але й головним обов’язком.

<< | >>
Источник: Шутак І.Д.,Онищук І.І.. Юридичнатехніка: навчальний посібник для вищих навчальних закладів /1. Д. Шутак, I. І.Онищук. - Івано- Франківськ,2013. - 496 c.. 2013

Еще по теме Види і форми правореалізації.:

  1. Форми та види кредиту
  2. ТЕМА 9. ВИДИ ТА ФОРМИ КРЕДИТУ
  3. Форми та види кредиту.
  4. Форми та види кредиту
  5. Форми і види кредиту
  6. 5.4. Види і форми безготівкових розрахунків.
  7. Тема 11. Форми, види та роль кредиту
  8. Види та форми кредитних угод
  9. § 4. Типи, види й форми власності
  10. 2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -