<<
>>

Форми та види кредиту.

Форми кредиту тісно пов\'язані з його структурою, з сутністю кредитних відносин. Залежно від руху позикової вартості виділяються дві основні форми кредиту: товарна і грошова . У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу.

Прикладом такої форми е комерційний кредит. Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама передача може оформлюватися борговим зобов\'язанням - векселем. Продаж громадянам товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу) господарюючими суб\'єктами здійснюється з метою прискорення реалізації товарів, які в торговельній мережі є в достатній кількості, а також для більш повного задоволення потреб громадян у товарах тривалого користування. Сфера товарної форми кредиту незначна, переважна його частина надається і погашається в грошовій формі. Грошовий кредит виступає, передусім, як банківський кредит. У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержані останніми кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопичення капіталу. Поширення кредитних відносин у грошовій формі відкрило кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати, а також створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв\'язків між країнами. Форми кредиту постійно розвиваються, змінюється місце тієї або іншої форми кредиту на тому чи іншому етапі розвиту економіки країни.

За суб’єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту :

· комерційний – надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу товарів з відтермінуванням платежу і , як правило, оформляється векселем;

· банківський – надається банками, як правило, у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, але й позичальниками;

· державний - надається юридичними та фізичними особами державі (в особі центральних та місцевих органів влади);

· міжнародний – надаються позичкові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах поверненості, строковості, платності.

У колишньому СРСР до кредитної реформи 1930-1932 рр. велике значення мав комерційний кредит, який надавався одним підприємством іншому у формі продажу товарів з відстрочкою платежу. Банківський кредит мав підпорядковане значення і здебільшого опосередкований, непрямий характер (видавався під заставу векселів). Після кредитної реформи вирішальної ролі набув банківський кредит, який став прямим і плановим. Зараз в Україні з переходом до ринкової економіки комерційний кредит дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту. Як правило, об\'єктом комерційного кредиту виступає товарний капітал, який обслуговує кругообіг промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання. Банківський кредит - найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки частіше всього надають позики суб\'єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування. Банківський кредит базується на використанні таких принципів :

· цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичених коштів у конкретні господарські процеси;

· поверненість кредиту передбачає надання позики у тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основного боргу;

· строковість кредиту вимагає повернення позики у терміни, передбачені кредитною угодою;

· платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді процентів;

· забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є заставою позики, і заборгованістю за позикою.

Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо, коли державний бюджет дефіцитний, а також для регулювання економіки. Державний кредит виступає у різних формах, до яких належать як товарні, так і державні позики, знаряддям яких є цінні папери (облігації, казначейські зобов\'язання тощо). Державні цінні папери можуть випускатися як урядом, так і місцевими органами влади, а зобов\'язання щодо розповсюджених цінних паперів є складовою частиною державного боргу.

Вид кредиту - це більш детальна його характеристика за організаційно-економічними ознаками (галузева направленість, об\'єкти кредитування, забезпеченість кредиту, терміновість кредитування тощо). Види банківського кредиту :

1) за призначенням : виробничий (юридичним особам під заставу основних засобів та обігових коштів) та споживчий (фізичним особам);

2) за термінами користування (короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад три роки);

3) за забезпеченням (забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані (банками, фінансвми чи майном третьої особи), з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені (бланкові);

4) за ступенем ризику (стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні, безнадійні);

5) за методами надання (у разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання ; за потребою);

6) за строками погашення (водночас, на виплату, достроково (за вимоглюкредитора або за заявою позичальника), з регресією платежів, після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Переуступка контрактів як форма забезпечення практикується при кредитуванні будівельних компаній або фірм, що здійснюють регулярні поставки товарів або надання послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт банку-кредитору, внаслідок чого надходження від покупця або замовника з виплат за контрактні роботи (послуги) зараховуються в погашення заборгованості по кредитах.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунків, що вимагають оплати за поставлені позичальником товари, послуги, виконані роботи. Іпотекою є застава землі, нерухомого майна, при якій земля або майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця чи третьої особи. Предметом іпотеки може бути земля, нерухоме майно, будівлі, споруди, квартири, підприємства як цілісні майнові комплекси. У практиці роботи банків держав із розвинутою ринковою економікою трапляються й інші форми забезпечення кредитів. Наприклад, при наданні кредитів індивідуальним позичальникам як застава приймаються поліси страхування життя, свідоцтво про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати, дорогоцінні метали; при кредитуванні юридичних осіб - корисні копалини або контракти на постачання сировинних ресурсів, врожай (зібраний або на корені). У практиці західних банків використовується класифікація кредитів в залежності від їх якісної характеристики: а) найвищої якості, б) задовільні, в) маржинальний кредит, г) критичний кредит, д) збитковий кредит (що підлягає списанню). В Положенні Національного банку України "Про порядок кредитування" в залежності від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні. Варто зазначити, що в економічній літературі не існує єдиної думки щодо кількості і складу ознак класифікації видів кредиту. Процент за кредит.

Процент за кредит за позиковий процент – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами. В ринковій економіці: суть процента розглядається як ціна капіталу, взятого в кредит. Джерело сплати позикового процента – прибуток, що його отримує позичальник.

Норма відсотка або процентна ставка – показник, що кількісно характеризує плату за кредит. Норма відсотка (N) розраховується за формулою:

N = (Річний дохід за позиковий капітал / Середньорічна сума наданого кредиту) * 100%. Норма відсотка залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею максимальною межею норми відсотка.

Мінімальна межа точно не визначається, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов’язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Основні види процентних ставок :

а) ринкова (формується безпосередньо на ринку позикових капіталів);

б) середня (формується за певний період).

Фактори, що впливають на розмір процентної ставки за кредити:

· макроекономічні (рівень інфляції (підвищення темпів інфляції викликає збільшення плати за кредит, оскільки підвищується ризик втрат), рівень облікової ставки центрального банку (при визначенні розміру процентної ставки банки беруть за основу облікову ставку центрального банку), попит та пропозиція на кредитному ринку (підвищений попит викликає підвищення процентної ставки, проте в результаті міжбанківської конкуренції процентні ставки нівелюються));

· мікроекономічні (термін користування кредитом (чим довший термін, тим вища процентна ставка за кредит, оскільки збільшується ризик, вищою є вартість довгострокових ресурсів кредитора), розмір кредиту (розмір процентної ставки за великими кредитами повинен бути нижчим, оскільки витрати банку в цьому разі відносно менші), рівень ризику (позики з вищим рівнем ризику повинні надаватися під вищий процент, щоб компенсувати кредитору премію за ризик)).

Проблема збереження позикового капіталу стає особливо актуальною в період інфляції, оскільки на момент повернення кредиту його реальна вартість значно нижча від тої, що була на момент надання.

Процентні ставки в період інфляції: номінальна (рівень процентної ставки, що фактично склався на ринку), реальна (номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції).

Прості проценти за депозитами і кредитами банків нараховують за формулою:

К = ( С * Т * П) / (360 * 100),

де К – розмір плати за користування коштами;

С – сума кредиту чи депозиту;

Т – термін користування грошима (у днях);

П – процентна ставка.

Складні проценти нараховуються за формулою:

FV = P * (1 + R)n,

де FV – розмір плати за користування коштами; Р – сума наданих коштів;

R – процентна ставка; n – кількість періодів.

<< | >>
Источник: Невідомий. Гроши та кредит. Курс лекцій. 0000

Еще по теме Форми та види кредиту.:

  1. Формы и виды международного кредита
  2. Формы и виды кредитов
  3. ФОРМЫ И ВИДЫ МЕЖДУНАРОДНОГО КРЕДИТА
  4. 11.3 Формы и виды кредита
  5. ГЛАВА II ПРИЗНАКИ И ВИДЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО КРЕДИТА. УСЛОВИЯ, БЛАГОПРИЯТСТВУЮЩИЕ ЕГО РАЗВИТИЮ
  6. 2. Форми і види кредиту.  Відмінність держкредиту від банківського
  7. Форми та види кредиту.
  8. 13.3. Форми та види кредиту.
  9. Форми та види кредиту
  10. Форми і види кредиту
  11. 2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ
  12. Форми та види кредиту
  13. ФОРМИ, ВИДИ І РОЛЬ КРЕДИТУ
  14. Тема 11. Форми, види та роль кредиту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -