§ 6. Строки у сімейному праві

Строк у сімейному праві — це певний період чи момент часу, з яким пов'язані юридичні наслідки. Цивільний кодекс України прово­дить розмежування між строком і терміном: строком є певний період у часі, а терміном — певний момент у часі, з настанням яких пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки можна класифікувати на види за такими критеріями:

Залежно від підстав виникнення розрізняють:

• законні строки — строки, зафіксовані в нормативних актах. ( на­приклад, дитина, яку було підкинуто або знайдено, може бути усиновлена після спливу 2 місяців з дня її знайдення)

• договірні строки — строки, які самостійно визначають учасники правовідносин (наприклад, у договорі про сплату аліментів сто­рони можуть визначити періодичність їх сплати)

• судові строки - строки, що можуть бути встановлені судом ( на­приклад, суд у разі спору визначає строк, за який особа, яка ви­їжджає на постійне місце проживання за кордон, повинна спла­тити аліменти своїй дружині, чоловікові, дітям, батькам)

• строки, які визначаються іншими органами (наприклад, якщо є відомості про наявність перешкод до вступу у шлюб, керівник органу РАЦС може продовжити строк реєстрації шлюбу до 3 місяців)

За можливістю бути зміненими за згодою сторін:

• імперативні — строки, що чітко визначені законом і не підляга­ють зміні за згодою сторін;

• диспозитивні — строки, що хоча і передбачені законом, але можуть бути змінені за згодою сторін.

На відміну від цивільного права, більшість строків у сімейному праві є імперативними.

За точністю визначення строки поділяють на:

• абсолютно визначені — передбачають точний момент чи період часу, з яким пов'язуються юридичні наслідки (дитина яка на­родилася до спливу 10 місяців після припинення шлюбу або ви­знання його недійсним походить від подружжя)

• відносно визначені — мають меншу точність, але також пов’язані з певним моментом чи періодом часу (якщо один з подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності)

• невизначені — мають місце тоді, коли, виходячи із суті, право­відносини мають часові межі, але вони не визначені законом чи договором. Так, чоловік, дружина може бути позбавлений пра­ва на утримання, якщо подружжя перебувало у шлюбних від­носинах нетривалий час. «Нетривалий час» — строк, але він не визначений.

За призначенням:

• строки здійснення сімейних прав — строки, протягом яких осо­ба може реалізувати належне їй право. Так, дитина має право на утримання до досягнення повноліття, а якщо вона продовжує на­вчання то до закінчення навчання, але не довше, ніж до 23 років.

• строки захисту сімейних прав — це строки, протягом яких осо­ба, чиє право порушене, може звернутися до компетентних дер­жавних органів за захистом свого права. До них належать, зо­крема, строки позовної давності.

Згідно ст. 12 СК, строки у сімейному праві, обчислюються від­повідно до ст. 253-255 ЦК. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та чис­ло останнього року строку. До строку, що визначений півріччям або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені мі­сяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього мі­сяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п’ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на та­кий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в остан­ній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у від­повідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що ви­значений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем за­кінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчине­на до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за вста­новленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення остан­нього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.