§ 2. Склад сімейних правовідносин
Склад сімейних правовідносин включає в себе наступні елементи:
• Суб’єкти сімейних правовідносин — згідно ст. 2 СК, Сімейний кодекс регулює відносини між особами, визначеними в ньому.
Він не регулює відносини між двоюрідними братами та сестрами, дядьком, тіткою і племінником, племінницею і між іншими родичами за походженням. Крім того. він не регулює відносини між свояками, крім відносин між вітчимом, мачухою і пасинком, падчерицею.Суб’єкти сімейних правовідносин мають свою правоздатність і дієздатність.
Сімейна правоздатність - здатність громадянина мати особисті немайнові та майнові сімейні права і обов’язки. Так само, як і цивільна, сімейна правоздатність належить кожній особі, виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи і не може бути обмежена
Сімейна дієздатність - здатність особи своїми діями набувати для себе сімейних прав і обов’язків та здійснювати їх. Особливості сімейної дієздатності полягають в наступному:
- Сімейна дієздатність поділяється на повну і неповну. Вважалося, що повної сімейної дієздатності особа набуває з досягненням повноліття. Проте, відповідно до внесених змін у ст. 211 СК[10], усиновлювачем може бути особа не молодша двадцяти одного року. Це дає підстави стверджувати, що повної сімейної дієздатності особа набуває з 21 року, а не з 18 як це було раніше. Неповну сімейну дієздатність особа має до досягнення 21 року, причому її обсяг з віком збільшується. Так, згода дитини на усиновлення потрібна, коли вона досягла такого віку, що може її висловити (ст. 218 СК), з 7 років дитина має право давати або не давати згоду на зміну її прізвища (ст. 148 СК), з 10 років дитина має право спільно з батьками визначати своє місце проживання (ч. 2 ст. 160 СК), з 14 років потрібна згода дитини на зміну її по- батькові (ст. 149 СК), з 14 років в особи виникає право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів (ч.14 ст.
18 СК) або за захистом інтересів своєї дитини (ч.2 ст. 156 СК), також з 14 років дитина має право самостійно обирати своє місце проживання, якщо батьки проживають окремо (ч.3 ст. 160 СК).- Сімейна дієздатність може бути обмеженою: наприклад, певним категоріям громадян заборонено вступати в шлюб між собою, бути опікунами, піклувальниками, усиновлювачами тощо.
- Визнання судом громадянина недієздатним або обмежено дієздатним тягне за собою відповідно втрату та обмеження сімейної дієздатності.
- Набуття особою повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття не тягне за собою автоматичного набуття повної сімейної дієздатності. Так, незаміжня жінка яка народила дитину до досягнення шлюбного віку, не набуває автоматично права на шлюб, це право їй може бути надано лише судом у встановленому законом порядку. Так само особа, що зареєстрована як приватний підприємець до досягнення 18 років не набуває автоматично права стати усиновлювачем або патронатним вихователем.
• Об’єкти сімейних правовідносин - матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких особи вступають у сімейні правовідносини. До об’єктів сімейних правовідносин належать: майно (речі та майнові права) та немайнові блага (батьківство, материнство). Деякі джерела відносять до об’єктів також дії[11] (утримання, виховання дитини, піклування про непрацездатних членів сім'ї)
• Зміст сімейних правовідносин - становлять суб’єктивні сімейні права та обов’язки їх учасників. Докладніше про права і обов’язки суб’єктів сімейних відносин у § 4. цієї глави.
Еще по теме § 2. Склад сімейних правовідносин:
- Поняття та види сімейних правовідносин
- § 1. Поняття та види сімейних правовідносин
- Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин
- § 2. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин
- § 3. Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків
- § 3. Сімейний кодекс — основне джерело сімейного законодавства України1
- § 4. Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- Індивідуальні трудові правовідносини у системі правовідносин у сфері праці
- § 9. Сімейне законодавство іноземних держав у системі сімейного законодавства України
- Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР (19 лютого 1954року)