Особисті немайнові права подружжя

Осо6исті немайнові правовідносини подружжя - це врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Регулюється Главою 6 Розділу II СК України.

До особистих немайнових прав подружжя СК України відносить ті, які є найбільш важливими та на які можна впливати нормами сімейного права.

Особисті немайнові права подружжя:

1) право на материнство та батьківство;

2) право на повагу до своєї індивідуальності;

3) право на фізичний та духовний розвиток;

4) право на зміну прізвища;

5) право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї;

6) право на свободу та особисту недоторканність.

Зазначені права характеризуються тим, що для їх здійснення не потрібно ні згоди, ні виконання активних дій з боку другого з подружжя. Отже, їхня сутність полягає головним чином у можливості обумовленої поведінки самої управомоченої особи у встановлених законом межах.

1. Права на материнство та батьківство визначені відповідно до ст. 49 та 50 СК України.

Право на материнство. Дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків.

Право на батьківство. Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

2. Право на повагу до своєї індивідуальності (ст. 51 СК). Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

3. Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток (ст. 52 СК). Дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

4. Право дружини та чоловіка на зміну прізвища (ст. 53 СК). Якщо під час реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

У разі зміни прізвища орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб.

5. Право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї (ст. 54 СК). Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь- якої праці, яка робиться в інтересах сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї повинні вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності.

6. Право на свободу та особисту недоторканність (ст. 56 СК). Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства щодо підтримання шлюбних відносин.

Кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

2.