§ 4. Особисті немайнові правовідносини інших членів сімї та родичів.
Особисті немайнові права та обов’язки баби, діда, прабаби, прадіда і внуків, правнуків:
• Право баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з онуками, правнуками та на участь у їх вихованні.
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. В цьому випадку застосовуються положення ст. 159 СК, згідно з якою суд визначає способи участі баби, діда, прабаби, прадіда у вихованні внуків, правнуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування внуками, правнуками місця їх проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я внуків, правнуків, поведінки діда, баби, прадіда, прабаби, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Якщо мати, батько ухилятимуться від виконання рішення суду, вони будуть зобов'язані відшкодувати діду, бабі, прадіду, прабабі завдану матеріальну та моральну шкоду.• Право баби, діда на захист онуків. Баба і дід мають право на самозахист онуків. Крім того, баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних онуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
• Обов’язок онуків, правнуків піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда. Даний обов’язок покладається на внуків, правнуків, незалежно від досягнення ними повноліття та участі баби, діда, прабаби, прадіда у їх вихованні в минулому. Він полягає в турботі про бабу, діда, прабабу, прадіда, моральній підтримці, допомозі у веденні домашнього господарства тощо.
Особисті немайнові права та обов’язки братів та сестер:
• Право братів та сестер на спілкування. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню. Проте, слід зазначити, що дане право може бути обмежене у випадках, встановлених законом. Так, згідно ст. 210 СК, за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про роз'єднання рідних братів та сестер при усиновленні (усиновлення лише когось із них або усиновлення їх різними особами). При цьому, як випливає з ч.2 ст. 210 СК, якщо усиновлення для дитини є таємним, її брати та сестри не мають права знати про нове місце її проживання.
• Право братів та сестер на виховання неповнолітніх братів та сестер. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання. Природньо, слід враховувати, чи відповідає таке виховання інтересам дитини. Якщо старший брат (сестра) зловживає спиртними напоями або наркотичними речовинами, веде аморальний спосіб життя, експлуатує дитину тощо, право на виховання може бути обмежене судом.
• Право братів та сестер на взаємний захист. Сестра, брат мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер. Вони також мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
• Обов’язок братів та сестер піклуватися один про одного. Після досягнення дитиною повноліття, в неї виникає зворотній обов'язок щодо старших братів та сестер. Відповідно до ч.2 ст.264 СК, повнолітні брати, сестри зобов'язані піклуватися про брата, сестру які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу.
Особисті немайнові права та обов’язки мачухи, вітчима і пасинка, падчерки:
• Право мачухи, вітчима на виховання пасинка, падчерки.
Згідно ст. 260 СК, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Щодо виховання дитини, слід звернути увагу, що законодавець передбачив це саме як право вітчима, мачухи, на відміну від усиновлювача, опікуна та піклувальника для яких виховання дитини є обов’язком. Така відмінність очевидно пов'язана з тим, що усиновлювач, опікун та піклувальник свідомо і добровільно, шляхом вчинення певних юридичних дій покладають на себе відповідальність за дитину, тоді як вітчим, мачуха набувають свого правового статусу автоматично після реєстрації шлюбу з батьком, матір'ю дитини. Тобто, добровільно приймають права та обов’язки подружжя, а додатково, «в нагрузку» отримують ще й права та обов’язки щодо пасинка, падчерки. Потрібно визнати, що законодавець дуже делікатно поставився до вирішення даної проблеми: з одного боку, максимально врахував інтереси дитини, з іншого - утримався від тиску на мачуху, вітчима, мінімалізувавши їх обов’язки. Так, вітчим, мачуха мають право брати участь у вихованні дитини, проте можуть і не втручатись у цей процес, оскільки обов’язок по вихованню покладений на її батьків. Вітчим, мачуха не несуть відповідальність за заподіяння шкоди дитиною, відповідно до ст. ст. 1178-1179 Цивільного Кодексу України ( далі - ЦК). Проте вони зобов’язані поважати права дитини. Так, ці особи нестимуть відповідальність у разі втяг- нення дитини у злочинну діяльність, пияцтво, залучення до жебракування та азартних ігор, спонукання до прийняття допінгу, відповідно до ст.ст. 304, 323 Кримінального Кодексу України.• Право мачухи, вітчима на захист пастнка, падчерки. Мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних пасинка, падчерки. Мачуха, вітчим мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
• Обов’язок пасинка, падчерки піклуватися про мачуху вітчима. Особисті немайнові правовідносини між мачухою, вітчимом та пасинком, падчеркою будуються на паритетних засадах. Так, обов’язок останніх після досягнення повноліття піклуватися про вітчима, мачуху виникає лише за умови, що ці особи виховували їх та надавали матеріальну допомогу. Якщо ж вітчим, мачуха не проявляли турботу щодо дитини, вони не можуть в майбутньому розраховувати на піклування з її боку.
Законом передбачені також особисті немайнові права та обов’язки особи в сім'ї якої виховується дитина. Особа, що взяла у свою сім'ю дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, має права та обов'язки щодо її виховання та захисту відповідно до положень статей 249 і 262 Сімейного кодексу. Так, вона зобов'язана виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Водночас ця особа має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. Особа, в сім'ї якої виховується дитина має право на самозахист цієї дитини, а також на звернення до компетентних органів за захистом її законних прав та інтересів як законний представник.
Водночас, після досягнення дитиною повноліття, в неї виникає обов'язок піклуватися про особу, в сім'ї якої вона виховувалась до досягнення повноліття.
Варто зауважити, що закон не кокретизує поняття «особа в сім'ї якої виховується дитина». Аналіз положень Сімейного кодексу дозволяє зробити висновок, що до таких осіб належать чоловік, жінка, яка проживає з матір'ю, батьком дитини у фактичних шлюбних відносинах (оскільки шлюб між ними не зареєстрований, ця особа не набуває статусу мачухи або вітчима); дружина, чоловік усиновлювача (якщо дитина була усиновлена лише одним з подружжя); особа, яка перебуває з усиновлювачем у фактичних шлюбних відносинах; дружина, чоловік опікуна, піклувальника, патронатного вихователя дитини або особа, що перебуває з опікуном, піклувальником, патронатним вихователем у фактичних шлюбних відносинах; родичі дитини з якими вона проживає тощо.