Поняття та види цивільної юрисдикції

В широкому розумінні цивільна юрисдикція - це компетенція відповідних юрисдикційних органів і посадових осіб щодо розгляду і вирішення цивільних справ. У вузькому розумінні цивільна юрисдикція - це компетенція судів розглядати справи в порядку цивільного судочинства або визначення ознак, за якими вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Види цивільної юрисдикції:

1) виняткова - це компетенція виключно одного

юрисдикційного органу щодо розгляду та вирішення конкретної справи (наприклад, визнання особи

недієздатною здійснюється лише судом).

2) множинна:

договірна - компетенція юрисдикційного органу щодо розгляду та вирішення конкретної справи, визначена домовленістю сторін справи (наприклад, сторони можуть домовитися про передачу спору на розгляд та вирішення третейському суду)

альтернативна - компетенція кількох юрисдикційних органів щодо розгляду та вирішення конкретної справи, однак хто з них буде розглядати справу визначається особою, яка потребує захисту своїх прав, свобод чи інтересів;

умовна - компетенція юрисдикційних органів щодо вирішення правового питання, поставлена в залежність від настання певних умов (наприклад, за взаємною згодою подружжя шлюб може бути розірваний в органах державної реєстрації актів цивільного стану, якщо подружжя не має

неповнолітніх дітей, або в судовому порядку, якщо

подружжя має хоча одну неповнолітню дитину).

В ЦПК України на сьогодні визначено цивільну юрисдикцію загальних судів. На сьогодні існує предметна та суб'єктна юрисдикція, інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція (підсудність). За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ наданих в постанові № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції. Таким чином, отримавши документи суд має встановити всі види цивільної юрисдикції перед тим, як відкривати провадження у справі, розглядати та вирішувати її.

7.2.