Неприпустимість зловживання процесуальними правами

ЦПК дає невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами (ст. 44 ЦПК):

• подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана);

• подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;

• заявления завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

• подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

• подання завідомо безпідставного позову,

• подання позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

• необґрунтоване чи штучне об'єднання позовних

вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача

(співвідповідача) з тією самою метою;

• укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб;

• умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Рекомендацією R (84) 5 Комітету міністрів державам- членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи від 28 лютого 1984 року зазначено, що коли сторона порушує явно необґрунтований позов, суд повинен мати повноваження приймати рішення по справі на основі спрощеної процедури і, якщо це необхідно, накладати на цю сторону штраф або виносити рішення про відшкодування збитків іншій стороні. Коли сторона в ході судового розгляду веде себе недобросовісно і явно порушує процедуру з очевидною метою затягнути розгляд, суд повинен мати повноваження або негайно прийняти рішення по суті, або застосувати такі санкції, як, наприклад, накласти штраф, зобов'язати відшкодувати шкоду або позбавити права на процесуальні дії; в особливих випадках він повинен стягувати з адвоката судові витрати.

Слід розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами.

Можна виділити такі заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, передбачені ЦПК України^[7]:

1. Заходи процесуального примусу.

2. Інші заходи:

• повернення позовної заяви, скарги, клопотання, залишення їх без розгляду - у разі подання позову-двійника (позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав); при цьому судовий збір за подання позову-двійника не повертається;

• покладення на сторону судових витрат повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору - у разі зловживання стороною чи її представником процесуальним правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони;

• забезпечення судових витрат - враховуючи конкретні обставини справи, суд за клопотанням відповідача має право зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку з розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.

• постановлення окремої ухвали - суд може постановити окрему ухвалу у разі зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (зокрема, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або у разі іншого порушення законодавства адвокатом чи прокурором.

4.3.