Королівство Швеція

Питання відшкодування шкоди в Швеції врегульовується зако­нами № 740/1942 і № 413/1978. Відповідно до їх положень потер­пілою від злочину може визнаватися особа, на яку було спрямо­ване протиправне діяння і так само особа, яка стала потерпілою в результаті такого діяння, чи якій було спричинено шкоду, хоча злочинні дії на неї не спрямовувався.

Позов про відшкодування шкоди може розглядатися в порядку кримінального провадження або за рішенням суду виведений за рамки кримінального процесу. Про ймовірність розгляду заяви в порядку цивільного судочинства потерпілий повідомляється вже на стадії досудового розслідування.

Право на звернення до суду із позовом про відшкодування від­повідно до шведського законодавства мають особи - потерпілі від злочинів, які були вчинені на території Швеції, а також особи, які постійно проживають у Швеції, навіть якщо злочин було вчинено на території іншої держави.

Заява про відшкодування шкоди може бути подана не пізніше двох років з дати прийняття остаточного рішення у відповідному кримінальному провадженні.

Можливість отримати компенсацію не обмежується категорією злочину і типом завданої шкоди.

Компенсації підлягають:

- медичні витрати;

- витрати на ремонт чи придбання (у випадках, коли об’єкти внаслідок завданих пошкоджень не підлягають віднов­ленню) окулярів, слухових апаратів і одягу, пошкоджених у результаті злочину;

- витрати на госпіталізацію;

- втрачений на час вимушеної непрацездатності дохід;

- витрати на підтримку родини загиблого і осіб, які перебу­вали на його утриманні;

- витрати на поховання тощо.

Можливість отримання відшкодування потерпілим також зале­жить від його поведінки в момент вчинення злочину. Якщо потер­пілий своєю поведінкою збільшив ризик травми умисно або з нео­бережності, розмір відшкодування може бути істотно знижений, або може бути не наданий взагалі.

Шкода, розмір якої становить менше 10 крон, потерпілому не відшкодовується.

У Швеції існує державний фонд підтримки потерпілих від злочинів, за діяльність якого відповідає спеціальне управління Міністерства юстиції. Законодавство не визначає основні дже­рела фінансування Фонду. Одними із них виступають обов’язкові внески обвинувачених у вчиненні злочину, за який потенційно може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі (500 крон), і штрафи, застосовані у кримінальному провадженні.