Глава 7 Національне антикорупційне бюро України

Дивлячись в минуле варто визнати, що існуючий механізм про­тидії корупційним проявам в Україні тривалий час був неефектив­ним. Інституційна реформа органів, що здійснюють досудове розслі­дування і кримінальне переслідування у справах про корупційні зло­чини, стала спробою підвищення ефективності протидії корупції в державі.

Отже, Національне антико­рупційне бюро України (Націона­льне бюро) є державним право­охоронним органом, на який по­кладається попередження, ви­явлення, припинення, розсліду­вання та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових^[142].

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним ко- рупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими осо­бами, уповноваженими на виконання функцій держави або місце­вого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Національне бюро є юридичною особою публічного права і складається з центрального і територіальних управлінь, чисе­льність яких не перевищує семи, а юрисдикція охоплює визначені в рішенні області України, Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь. Директор Національного бюро, у випадку обґрунтова­ної необхідності, може утворювати своїм рішенням додаткові тери­торіальні управління Національного бюро у межах області чи Авто­номної Республіки Крим.

Структура, штатний розклад, положення про структурні під­розділи, посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються директором Національного бюро.

До працівників Національного бюро належать особи, які є гла­сними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальни­цького складу, державних службовців та інших працівників, які пра­цюють за трудовими договорами в Національному бюро. Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детек­тиви, старші детективи та працівники інших підрозділів Національ­ного бюро. Особами начальницького складу є працівники підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників відповідно до Закону «Про На­ціональне антикорупційне бюро України», оперативно-технічних підрозділів та підрозділів детективів Національного бюро.

На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно вико­нувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого (крім випадку, передбаче­ного частиною четвертою цієї статті) конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному директором Національного бюро, крім приз­начення на посади першого заступника та заступників директора Національного бюро.

Директор Національного бюро може також створювати своїм рі­шенням комісії у складі працівників Національного бюро, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, службових осіб інших державних органів, органів місцевого самоврядування, представників громадських об'єднань. Такі комісії вивчають питання щодо пору­шення прав осіб, які співпрацюють з Національним бюро, та виносять рекомендації щодо усунення зазначених порушень. Рекомендації та­ких комісій є обов'язковими для розгляду державними органами, ор­ганами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень законодавства на Національне бюро покладено наступні обов'язки:

1) здійснення оперативно-розшукових заходів з метою попере­дження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних право­порушень, віднесених законом до його підслідності, а також в опера­тивно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохорон­них органів;

2) здійснення досудового розслідування кримінальних право­порушень, віднесених законом до його підслідності, а також прове­дення досудового розслідування інших кримінальних правопору­шень у випадках, визначених законом;

3) вжиття заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної кон­фіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідно­сті Національного бюро, здійснення діяльності щодо зберігання ко­штів та іншого майна, на яке накладено арешт;

4) взаємодія з іншими державними органами, органами місце­вого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;

5) здійснення інформаційно-аналітичної роботи з метою вияв­лення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню криміна­льних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

6) забезпечення особистої безпеки працівників Національ­ного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протипра­вних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочин­стві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;

7) забезпечення на умовах конфіденційності та добровільності співпраці з особами, які повідомляють про корупційні правопору­шення;

8) звітування про свою діяльність у порядку, визначеному за­коном, та інформування суспільства про результати своєї роботи;

9) здійснення міжнародного співробітництва у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Належне виконання обов’язків покладених на Національне бюро та його незалежність можливе завдяки існуванню низки гаран­тій, таких як:

1) особливим порядком конкурсного відбору директора Націо­нального бюро та вичерпним переліком підстав припинення повно­важень директора Національного бюро, які визначені законом;

2) конкурсними засадами відбору інших працівників Націона­льного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, нале­жними умовами оплати праці;

3) установленим законом порядком фінансування та матеріа­льно-технічного забезпечення Національного бюро;

4) визначеними законом засобами забезпечення особистої без­пеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;

5) встановлення способів контролю за діяльністю працівників Національного бюро та іншими засобами, визначеними законом.

При цьому забороняється незаконне втручання державних ор­ганів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службо­вих осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро. Будь-які пи­сьмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до На­ціонального бюро чи його працівників, які стосуються питань досу- дового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання та­кої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі директора На­ціонального бюро.

Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право:

1) заводити оперативно-розшукові справи на підставі поста­нови, що затверджується начальником відповідного підрозділу На­ціонального бюро, та здійснювати на підставах і в порядку, установ­лених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;

2) за рішенням директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів опера- тивно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з ме­тою попередження, виявлення, припинення та розкриття криміна­льних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

3) витребовувати за рішенням керівника структурного підроз­ділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохо­ронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном;

4) знайомитися в державних органах, органах місцевого само­врядування із документами та іншими матеріальними носіями ін­формації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених зако­ном до підслідності Національного бюро, у тому числі такими, що мі­стять інформацію з обмеженим доступом;

5) на підставі рішення директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, де­позитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організа­цій незалежно від форми власності інформацію про операції, раху­нки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро.

6) на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опе­чатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші схо­вища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

7) залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іно­земців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро;

8) за письмовим рішенням директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;

9) за пред’явлення службового посвідчення входити безпереш­кодно до державних органів, органів місцевого самоврядування та

зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням дирек­тора Національного бюро або його заступника - безперешкодно проходити до військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України;

10) використовувати з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, при­пинення кримінального правопорушення, переслідування та затри­мання осіб, які підозрюються у їх вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров'я осіб, що потребують екстреної медичної допомоги;

11) надсилати державним органам, органам місцевого самовря­дування обов'язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо ус­унення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних право­порушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 30 днів інформацію про розг­ляд таких пропозицій та рекомендацій;

12) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочу­вати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припи­ненні і розслідуванні кримінальних правопорушень;

13) у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності ство­рювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;

14) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про Наці­ональну поліцію»;

15) видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до законодавства зброю, спеці­альні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

16) здійснювати правове співробітництво із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслі­дування на підставі законів та міжнародних договорів України.

Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизо­ваних інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних,

держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відно­ситься боротьба з корупцією і організованою злочинністю, який ви­вчає звіт Національного бюро про результати роботи протягом ше­сти місяців, та не рідше одного разу на рік проводить відкриті для громадськості слухання на тему діяльності Національного бюро, ви­конання покладених на Національне бюро завдань, додержання ним законодавства, прав і свобод осіб. Також щороку проводиться незале­жна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національного бюро, його операційної та інституційної незалежності, у тому числі шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, досудове розсліду­вання у яких здійснювалося Національним бюро та було завершено.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення Національного антикорупційного бюро.

2. Визначте структуру НАБУ.

3. Які обов'язки покладено на Національне антикорупційне бюро?

4. Визначте види гарантій, які забезпечують виконання за­вдань покладених на НАБУ.

5. Якими правами наділені працівники Національного антико- рупційного бюро?