Землі природоохоронного (природно-заповідного) призначен­ня — це:

• природні території та об\'єкти - природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам\'ятки природи, заповідні урочища;

• штучно створені об\'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам\'ятки садово-паркового мистецтва.

Завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму та характеру функціонування природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків визначаються у положеннях про них, які затверджуються:

— Центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об\'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значен­ня;

— органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях - щодо територій та об\'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення є юридичними особами.

Ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки місце­вого значення та парки-иам\'ятки садово-паркового мистецтва, відповідно до законодавства України, можуть бути визнані юридичними особами.

У разі зміни форм власності на землю, на якій розміщуються заказники, пам\'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам\'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов\'язані забез­печувати режим їх охорони і збереження з відповідною пере­реєстрацією охоронного зобов\'язання.