Стаття 466. Забезпечення законності у разі застосування адміністративних стягнень до порушників митних правил

1. Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосо­вано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими за­конами України.

2.

Основним законом держави є її Конституція. Один із найголовніших принципів - дотримання законності всіма громадянами України, особами без громадянства та іноземцями. Додержання законності при застосуванні передбачених законодавством стягнень до порушників митних правил - неухильний обов'язок посадових осіб митних органів. Законність розкри­вається в низці статей Конституції України, зміст яких ми вважаємо за до­цільне проаналізувати для з'ясування реалізації принципу законності.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціаль­ною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвер­дження й забезпечення прав і свобод людини - головний обов'язок держави.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, у нашій державі закріплюється й діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Зако­ни та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Укра­їни і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і гро­мадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 22 конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. У ст. 62 Конституції закріплена презумпція невинності й те, що обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність, а сумніви у винності осіб тлумачаться на їхню користь.

Отже, відповідно до ч. 1 коментованої статті, стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в поряд­ку, встановленому МКУ та іншими законами України.

Розглядаючи втілення цього принципу в інших національних законах, слід зазначити що до них можна зарахувати Конституцію України, Кодекс України про адміністративні правопорушення тощо.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в по­рядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами захо­дів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, цілком відповідно до закону. Дотримання вимог закону під час застосування захо­дів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематич­ним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, прокурорським на­глядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відпо­відальності на підставі закону, чинного під час і за місцем учинення право­порушення.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що закони, які пом'якшують або ска­совують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зво­ротну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до їх видан­ня. Закони, які запроваджують або посилюють відповідальність за адміні­стративні правопорушення, такої сили не мають.

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або пе­ребувала в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Таким чином, законодавець у Конституції України та інших законах створив передумови для забезпечення законності під час застосування стягнень у справах про порушення митних правил до осіб, що вчинили по­рушення, і водночас для унеможливлення неправомірних порушень їхніх прав і законних інтересів.