Стаття 465. Конфіскація

1. Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

2. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, об­сязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

3. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власніс­тю особи, яка вчинила правопорушення.

Конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає у при­мусовому вилученні товарів, транспортних засобів і безоплатній передачі їх у власність держави. Необхідно враховувати, що вона застосовується не­залежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Конфіскація поширюється на:

1) товари, транспортні засоби комерційного призначення - безпосе­редні предмети порушення митних правил;

2) товари, транспортні засоби зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються суто для перевезення пасажирів і товарів че­рез митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнарод­них договорів, укладених відповідно до закону);

3) транспортні засоби, що використовувалися для переміщення това­рів - безпосередніх предметів порушення митних правил через мит­ний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та поряд­ку, встановлених законом. Це конституційне положення продубльоване і в МКУ, хоча до прийняття Конституції конфіскацію мали право застосову­вати не тільки суди, а й посадові особи інших органів.

Конфіскація може виступати як основним, так і додатковим видом стягнення. Наприклад, ст. 472 Кодексу визначає конфіскацію як додатко­вий вид стягнення, тоді як ст. 484 передбачає її застосування як основний вид стягнення.

Перелік товарів та транспортних засобів комерційного призначення, на які поширюється конфіскація, є вичерпним. Тому цей вид стягнення харак­теризується тим, що конфіскується не все майно, яке належить або не на­лежить порушнику, не будь-які товари, що мають митну вартість, а лише предмети, пов'язані з вчиненням порушення митних правил.

Не підлягають конфіскації транспортні засоби комерційного призна­чення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і това­рів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються згідно з розкладом руху на підставі міжнародних догово­рів, укладених відповідно до закону, оскільки в цьому випадку мається на увазі, що транспортні засоби використовуються як знаряддя для перемі­щення товарів, тому в переважній більшості до вчинення правопорушення мають опосередкований стосунок. У цих випадках конфіскації підлягають лише безпосередні предмети порушення митних правил. Наприклад, якщо під сидінням водія вантажного транспортного засобу під час здійснення митного контролю в кабіні автомобіля було виявлено 20 блоків цигарок для власного вживання або провідник залізничного вагону в неробочому тамбурі приховував 10 літрів спирту етилового. Юридичних підстав для конфіскації в зазначених випадках немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 541 у разі неможливості конфіскації товарів, тран­спортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 Кодексу, з осіб, які вчинили по­рушення митних правил, державний виконавець за рішенням суду в уста­новленому законом порядку може стягувати вартість цих товарів і тран­спортних засобів.

Конфіскацію як адміністративне стягнення необхідно відрізняти від ви­лучення як заходу адміністративного припинення, що полягає в тимчасо­вому вилученні товарів, транспортних засобів та документів під час про­вадження у справах про порушення митних правил за такими ознаками:

1) конфіскація - це вид адміністративного стягнення, тимчасове вилу­чення - одна з процесуальних дій, яка використовується під час про­вадження у справах про порушення митних правил;

2) конфіскація - це безоплатна передача товарів, транспортних засобів у власність держави, вилучення - це тимчасове зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення в митному органі до вирішення справи в суді. Вилучені предмети зберігаються на скла­ді митного органу або в іншому визначеному його керівником місці до набрання чинності постановою у справі про порушення митних правил;

3) конфіскацію мають право застосовувати виключно суди, вилучення здійснюють посадові особи митних органів під час складання прото­колів про порушення митних правил або окремої процесуальної дії в процесі митного розслідування;

4) вилученню підлягають ті самі предмети, що й конфіскації, але вилу­чатися можуть і документи;

5) конфіскація оформлюється постановою суду, вилучення - протоко­лом про порушення митних правил або протоколом вилучення;

6) на відміну від конфіскації, у разі відсутності рішення суду про кон­фіскацію вилучені товари та транспортні засоби комерційного при­значення повертаються власнику.