Стаття 325. Операції з товарами, транспортними засобами комерційного призначення, митне оформлення яких не закінчено

1. За письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з до­зволу митного органу можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, переван­таження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакуван­ня, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерцій­ного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення.

2. У встановлених цим Кодексом випадках митні органи з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених опе­рацій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного при­значення або уповноваженими ними особами.

3. Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерцій­ного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім ви­падків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

1. Коментована стаття регламентує порядок проведення операцій із товарами і транспортними засобами комерційного призначення, митне оформлення яких не закінчене.

Відповідно до ст. 321 товари, транспортні засоби комерційного призна­чення перебувають під митним контролем від моменту його початку й до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Митний контроль закін­чується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення мит­ного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; у разі вивезення за межі митної території України - після митного оформлення товарів, транспорт­них засобів комерційного призначення і перетинання ними митного кордо­ну України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Частина 1 коментованої статті визначає, що суб’єкти зовнішньоеконо­мічної діяльності (власники товарів і транспортних засобів комерційного призначення або уповноважені ними особи) під час перебування під мит­ним контролем, коли митне оформлення не закінчене, з дозволу митного органу мають право здійснювати деякі операції з товарами і транспортни­ми засобами, а саме: навантаження; вивантаження; перевантаження; усу­нення пошкодженого упакування; розпакування; упакування; перепаку­вання; зважування; взяття проб і зразків таких товарів; ідентифікаційних знаків чи маркування; заміна транспортного засобу комерційного призна­чення.

Зазначені операції здійснюються за рахунок власників товарів і тран­спортних засобів комерційного призначення посадовими особами митного органу у зв'язку з проведенням митного огляду, ідентифікації товарів тощо.

Здійснення названих вище вантажних операцій, як правило, викликане необхідністю проведення митного огляду товарів і транспортних засобів, їх ідентифікації, визначення точної кількості, найменування тощо.

Крім того, з товарами й транспортними засобами, які перебувають під митним контролем і митного оформлення яких не закінчено, з дозволу митних органів можуть бути проведені й інші операції.

Такі операції визначаються цим Кодексом залежно від митного режиму, у який заявлено товари й транспортні засоби комерційного призначення, митного оформлення яких не закінчено, митним органом (тимчасове збе­рігання, митний склад, вільна митна зона, безмитна торгівля тощо).

Кіотська конвенція 1973 р. встановлює: щодо товарів, які перебува­ють на тимчасовому зберіганні, дозволяється з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, здійснювати звичайні операції, необхідні для забезпечення їхнього збереження у незмінному вигляді. Ці операції мають на меті забезпечити схоронність товарів. Здебільшого до звичайних опера­цій, необхідних для забезпечення зберігання товарів у незмінному вигляді, входять, наприклад: чищення; вибивання; збирання пилу; сортування; ре­монт чи заміна ушкодженого упакування.

Згідно з Кіотською конвенцією 1973 р. щодо товарів, які перебувають на тимчасовому зберіганні, має дозволятися з причин, визнаних митною служ­бою обґрунтованими, проведення звичайних операцій, необхідних для при­скорення їхнього вивезення з тимчасового складу і подальшого транспорту­вання (спеціальний додаток А розд. 2, Рекомендоване правило 8).

З огляду на це можуть проводитися звичайні операції, спрямовані на прискорення митного оформлення товарів і транспортних засобів у по­вному обсязі. Це може бути сортування, складування, зважування, маркі­рування, постачання бирками, об'єднання партій вантажів для транспор­тування за одним транспортним документом.

Ст. 356 цього Кодексу визначає порядок узяття проб і зразків товарів для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і тран­спортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ст. 319 цього Кодексу товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати дер­жавному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітоса- нітарному, екологічному й радіологічному контролю до закінчення митно­го оформлення шляхом проведення необхідних операцій.

2. Митні органи з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право вимагати від осіб, які переміщують товари і тран­спортні засоби через митний кордон України, проведення операцій, перед­бачених ч. 1 цієї статті. Тобто лише митні органи мають право вимагати від осіб проведення відповідних операцій. А власники вантажів чи їх уповно­важені представники виконують вимоги тільки митних органів стосовно вантажів, які перебувають під митним контролем. Це зумовлено тим, що від початку й до закінчення процедур митного контролю і митного оформ­лення власники товарів вступають у врегульовані законодавством відно­сини (мають обумовлені законодавством права й відповідні зобов'язання) саме з митними органами, а будь-які операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються тільки з дозволу митних органів.

За таких умов усі інші контрольні й правоохоронні органи на стадії здійснення митного контролю і митного оформлення вантажів мають не лише узгоджувати свої заходи з митними органами, а й діяти тільки через участь у відповідних заходах митних органів. Своєю чергою, митні орга­ни на підставі відповідного подання (звернення) уповноваженого органу стосовно доцільності (необхідності) виконання тієї чи іншої операції при­ймають остаточне рішення щодо її проведення, а тому несуть юридичну відповідальність перед суб'єктом за наслідки прийнятого рішення. Взаємо­відносини між митними й іншими органами державної влади, причетними до процесу митного контролю та оформлення зовнішньоекономічних ван­тажів, не повинні обмежувати законних інтересів їхніх власників.

Згідно з положеннями ч. 2 цієї статті витрати на проведення операцій здійснюються за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб у тому разі, якщо в результаті цих операцій буде виявлено порушення за­конодавства України.

Коли на вимогу правоохоронних органів проводяться певні операції, затратні для суб'єкта підприємницької діяльності, і при цьому не виявля­ється порушень законодавства України, вважається, що рішення про про­ведення таких операцій приймалося відповідним правоохоронним орга­ном без достатніх на те підстав, а отже, останній має відшкодувати суму необгрунтованих витрат.

3. За загальним правилом, забороняється користуватися й розпоряджа­тися товарами й транспортними засобами, митне оформлення яких не за­кінчене. Але законодавець, в окремих випадках, беручи до уваги специфіч­ні властивості переміщуваних через митний кордон товарів, надає право власникам товарів і транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженим ними особам виконувати звичайні операції з обробки то­варів (групування, упакування, дроблення партій тощо).

Ст. 469 Кодексу встановлює юридичну відповідальність за неправомір­ні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчене, або з товара­ми, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гумані­тарної допомоги або на митному складі, за операції, не передбачені комен­тованою статтею, або проведення операцій, передбачених нею, але без до­зволу митного органу.