Стаття 243. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення

1. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і ко­ристування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного при­значення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання.

2. Товари, транспортні засоби, зазначені у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, кон­фісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законо­давством, безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.

3. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних пра­вил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засо­бів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про по­рушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинен­ня провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

4. Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зо­нах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною п'ятою статті 240 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, перед­бачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або пере­робці, утилізації чи знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, направляється до територіальних органів внутрішніх справ.

5. Товари, поміщені у режим відмови на користь держави, та товари, граничний строк перебування яких під митним контролем закінчився, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і корис­тування або переробці, утилізації чи знищенню.

6. Товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому чис­лі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випад­ках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.

7. Товари, зазначені у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу (крім ва­лютних цінностей), не вивезені власником або уповноваженою ним особою за межі митної території України до закінчення строку зберігання, зазначеного у частині пер­шій статті 240 цього Кодексу, підлягають знищенню в порядку, встановленому законо­давством.

8. Товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до статті 476 цього Кодексу, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають без­оплатній передачі для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню.

9.

10. Порядок розпорядження окремими видами товарів, які не підлягають реаліза­ції, а також товарами, документацією та зразками, зазначеними у пунктах 8-11 части­ни першої статті 238 цього Кодексу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11. Переробка, утилізація та знищення товарів здійснюються за кошти державного бюджету.

Виходячи з положень цієї статті митний орган повинен прийняти рі­шення про те:

- які товари і транспортні засоби комерційного призначення підляга­ють реалізації;

- у які терміни;

- за яких підстав;

- де і як відбудеться реалізація.

Поряд із встановленням права здійснювати реалізацію товарів поло­ження цієї статті надають можливість застосовувати й інші шляхи розпо­рядження ними: безоплатна передача, утилізація, переробка, знищення.

Окрему увагу приділено процедурі розпорядження товарами, виявле­ними в зоні митного контролю і власник яких невідомий, та конфіскова­ними товарами, що переміщувалися через митний кордон України з пору­шенням прав інтелектуальної власності.

Розширюються реалізаційні процедури, які можуть застосовуватись митними органами. Так, за неможливості реалізації товарів на аукціоні чи комісійних умов надається можливість їх продажу на редукціонах, що пе­редбачає зниження вартості цих товарів безпосередньо під час їх продажу.

Товари, конфісковані за рішенням суду у зв'язку із порушенням прав ін­телектуальної власності, підлягають безоплатній передачі для потреб лі­кувальних, навчальних закладів, закладів і установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню.

Стаття 243 Кодексу складається з 11 частин. Частини 1, 2, 4, 5, 6 опису­ють товари, що підлягають реалізації, ч. 9 подає форми реалізації товарів: митні аукціони, редукціони або за договором комісії.

Положеннями ст. 243 Кодексу визначені також підстави для реалізації товарів і транспортних засобів комерційного призначення:

- відсутність звернення власника або уповноваженої ним особи до митного органу до закінчення строків зберігання (ст. 240 Кодексу) в письмовій або усній формі (зокрема шляхом декларування);

- конфіскація за рішенням суду (підставою є процесуальний документ судового органу, який набув чинності й доведений до митного органу у встановленому законодавством порядку);

- митний режим відмови на користь держави (гл. 26 Кодексу);

- термін придатності товарів, які швидко псуються або мають обмеже­ний строк зберігання.

Крім реалізації, положеннями ст. 243 Кодексу передбачено також без­оплатну передачу товарів у володіння і користування (зокрема для потреб лікувальних, навчальних закладів та установ соціально-культурної сфери, інше), переробку, утилізацію, знищення (ч. 8 ст. 243 Кодексу).

Слід звернути увагу, що ч. 7 ст. 243 Кодексу законодавець встановив для товарів, не пропущених під час ввезення на митну територію України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу, не реалізацію, а знищення, в порядку, встановленому законодавством.