§ 4. Органи ліцензування

Ліцензування в Україні здійснюється органами ліцензу­вання. Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі осно­ви її реалізації.

Закон про ліцензування у ст. 6 визначає повноваження органів ліцензування:

1) орган ліцензування видає ліцензії на право здійснен­ня видів господарської діяльності;

2) орган ліцензування за відповідним видом господар­ської діяльності:

- отримує та розглядає заяву разом із документами, по­дання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії чи про видачу ліцензії (в електронній формі та/або на паперовому носії), оформлення, переоформлення та ви­дачу інших документів, що стосуються сфери повноважень органу ліцензування;

- розробляє проекти ліцензійних умов і змін до них, подає їх в установленому порядку на затвердження КМ України;

- здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов і за результатами перевірки приймає рі­шення;

- забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, встановленому його розпорядником, відомостей про прийня­те рішення стосовно видачі чи анулювання ліцензії та за­безпечує їх щоденну актуалізацію (у разі необхідності);

- формує, веде, забезпечує зберігання, передачу та одер­жання ліцензійних справ (або одержання належним чином завірених документів із них у разі, якщо такі справи пере­дані до архівних установ), інших інформаційних ресурсів;

- здійснює інформаційне та методичне супроводження ліцензування;

- надає інформацію з ліцензійних справ та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - під­приємців, зокрема у порядку, встановленому Законом Укра­їни «Про доступ до публічної інформації»;

- розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про прийняті ним рішення за відповідним видом господар­ської діяльності та забезпечує на наступний день із дня при­йняття рішення її актуалізацію в Єдиному державному ре­єстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- складає та подає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування щорічний ліцензійний звіт до 30 січня року, наступного за звітним;

- забезпечує підвищення кваліфікації працівників, до посадових обов'язків яких віднесено забезпечення виконан­ня повноважень у сфері ліцензування;

- здійснює перевірку документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у ст.

Рішення органу ліцензування оформлюються організа­ційно-розпорядчими актами за підписом керівника органу або його заступника згідно з розподілом повноважень. Рі­шенням органу ліцензування на його територіальні підрозді­ли можуть бути покладені обов'язки з виконання повнова­жень органу ліцензування щодо проведення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов і складан­ня актів за результатом їх проведення.

Надання таких повноважень оформлюється організа­ційно-розпорядчим актом органу ліцензування. Такий акт на наступний день після його прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу ліцензування та направляється в письмовому вигляді до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Забороняється делегувати повноважен­ня органу ліцензування будь-яким органам, організаціям, су­б'єктам господарювання чи особам (у тому числі утвореним органом ліцензування або які перебувають у сфері управлін­ня або підпорядкуванні органу ліцензування).

Орган виконавчої влади або державний колегіальний орган, що втратив повноваження органу ліцензування, зо­бов'язаний: вжити в місячний строк невідкладних заходів із передачі своїх ліцензійних справ, інших інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення виконання вимог цього Закону, відповідному органу виконавчої влади чи державному колегіальному органу, визначеному (уповно­важеному) для ліцензування відповідного виду господарсь­кої діяльності, а у разі скасування ліцензування відповід­ного виду діяльності - до архівної установи; забезпечити передання ліцензійних справ та інших інформаційних ре­сурсів щодо сфери ліцензування органу ліцензування, який визначений (уповноважений) відповідно законом або КМ України, протягом часу, що забезпечує додержання строків прийняття рішень, вчинення інших дій у сфері ліцензу­вання, передбачених цим Законом, але не більш, ніж за 10 календарних днів із дня його визначення (уповноваження) органом ліцензування.

При спеціально уповноваженому органі з питань ліцен­зування постійно діє колегіальний орган - Експертно-апе­ляційна рада з питань ліцензування. Обов'язками Експертно- апеляційної ради з питань ліцензування є: розгляд апеляцій та інших скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законо­давства у сфері ліцензування; розгляд звернень органів лі­цензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування щодо проведення позапланових перевірок до­держання ліцензіатами вимог ліцензійних умов.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування має право:

1) розглядати пропозиції щодо запровадження ліцензу­вання нового чи скасування чинного виду господарської діяльності (частини (частин) виду господарської діяльності) та запитувати необхідні матеріали для їх розгляду;

2) розробляти рекомендації щодо вдосконалення держа­вної політики у сфері ліцензування;

3) проводити експертизу проектів нормативно-правових актів або пропозицій у сфері ліцензування.

Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування очо­лює голова, який за посадою є керівником спеціально упов­новаженого органу з питань ліцензування. Голова Експерт­но-апеляційної ради з питань ліцензування має першого заступника та заступника. У разі відсутності голови його обов'язки виконує перший заступник, а в разі відсутності і першого заступника - заступник голови. Перший заступник голови призначається з представників громадськості, нау­ковців, суб'єктів господарювання або їх об'єднань за резуль­татами обрання його членами Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування. Заступник голови призначається голо­вою Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування з державних службовців.

Склад Експертно-апеляційної ради з питань ліцензуван­ня формується за пропозиціями громадських організацій, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, посадових осіб органів ліцензування та наукових установ і затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Представники громадських організацій, суб'єктів господа­рювання, їх об'єднань і науковці залучаються до складу Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у кілько­сті не менше, ніж 50% від її складу. Формою роботи Експер­тно-апеляційної ради з питань ліцензування є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, та є правомочними за присутності не менше, ніж половини членів Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.