<<
>>

§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей

Нормативне визначення понять «валюта» та «валютні цінності» має важливе значення в процесі організації системи валютного регу­лювання і валютного контролю в державі, адже саме через ці поняття законодавець визначає перелік валютних операцій, порядок проведен­ня яких регламентується нормативно-правовими актами валютного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів Украї­ни від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулюван­ня і валютного контролю»1 (далі - Декрет) поняття «валютні цінності» включає такі елементи:

- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначей­ських білетів[103] [104], монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, ку­пони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України',

- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилуче­ні з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одини­цях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, ку­пони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах',

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платино­вої групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світо­вих стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

У системі валютних цінностей особливий режим має валюта України. Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що «гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, прийма­ється усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких об­межень на всій території України для проведення переказів»[105]. Цей припис базується на положенні ст. 99 Конституції України: «Гро­шовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку дер­жави - Національного банку України». У той же час у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, встановленому Нацбанком України. При цьому наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або без­готівковій формі (ст. 7 Декрету).

Важливою характеристикою валют є поняття конвертованості. У загальному вигляді конвертованість валюти визначається регламен­тованим внутрішньодержавним законодавством та міжнародно-право­вими актами порядком обміну національної валюти на іноземну. Осно­ву конвертованості складає постійний взаємозв’язок грошового обігу країни з грошовим обігом інших країн через механізм валютного ринку і валютного курсу1. Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міні­стрів України «Про систему валютного регулювання і валютного конт­ролю» конвертованою валютою визнається іноземна валюта, що від­несена до цієї категорії Нацбанком України. Тобто критерій конверто- ваності може поширюватися лише на одну складову системи валютних цінностей - іноземну валюту.

Залежно від обсягу обмежень на обмін валюти слід вирізняти три типи конвертованості:

1) конвертованість за поточними операціями характеризується від­сутністю валютних обмежень за поточними операціями;

2) конвертованість за операціями, пов’язаними з рухом капіталу, означає відсутність обмежень при здійсненні відповідної групи валют­них операцій, визначених національним валютним законодавством;

3) повна конвертованість валюти передбачає відсутність будь-яких обмежень при здійсненні валютних операцій як резидентами, так і не­резидентами окремої держави.

Повністю конвертованою валютою є валюта, яка відповідає вимогам внутрішньої та зовнішньої конвертованості.

Внутрішня конвертова­ність означає, що кожний громадянин даної країни, у якого є платіжні засоби в національній валюті, має право без обмежень та без перешкод переказувати їх за кордон або вільно обмінювати на іноземні платіжні засоби згідно зі встановленим обмінним курсом. Зовнішня конверто­ваність передбачає право іноземного суб’єкта без обмежень розпоря­джатися національними платіжними засобами і в першу чергу обмі­нювати їх на іноземні платіжні засоби за встановленим курсом[106] [107].

За ступенем конвертованості валюти поділяються на вільно кон­вертовані, частково конвертовані та неконвертовані. В основі цієї класифікації лежить наявність або відсутність валютних обмежень, що зумовлює відповідну сферу використання конкретної валюти. Відпо­відно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 4 лютого 1998 р. № 34[108], вільно кон­вертовані валюти поділяються на дві групи. До першої групи належать валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних рин­ках світу. Другу групу складають валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу.

Неконвертованими є валюти держав, в яких за всіма видами валют­них операцій існують валютні обмеження. Такі валюти перебувають в обігу лише в одній країні. Неконвертованими є валюти держав, які не ратифікували Договір про Міжнародний валютний фонд, яким пе­редбачені незастосування обмежень за платежами та переказами за поточними міжнародними угодами, а також відмова від будь-яких дискримінаційних заходів або практики множинності валютних курсів.

Особливе місце у класифікації валют посідають резервні валюти. Резервними є валюти держав, у яких центральні банки інших країн та міжнародні фінансові інститути формують власні валютні резерви. Такими валютами є валюти найбільш економічно розвинених країн: долар США, британський фунт стерлінгів, швейцарський франк, ко­лективна валюта держав Європейської валютної системи - евро.

Резервні валюти становлять основу валютних резервів України. Від­повідно до ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю» Кабінет Міністрів України формує Державний валютний фонд України. Він створюється за рахунок коштів Державного бюджету України у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України. Таким чином, виділені кошти Державного бюджету України використовуються на купівлю валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з Нац­банком України на міжнародному валютному ринку. Окремим шляхом формування Державного валютного фонду України є одержання кредитів в іноземній валюті у межах затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України. Валютні фонди форму­ються і на місцевому рівні. Відповідно до цього Рада міністрів Автоном­ної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад мають повноваження на їх утворення шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за раху­нок коштів відповідних бюджетів. Розмір коштів, які використовуються для цього, має бути затверджений Верховною Радою Автономної Респу­бліки Крим, місцевими радами в межах сум видатків відповідних бюдже­тів. Законодавство допускає й інші шляхи надходжень для формування таких фондів. Розпорядниками коштів цих валютних фондів виступають: Верховна Рада України - щодо Державного валютного фонду України, місцеві ради - щодо відповідних місцевих валютних фондів.

<< | >>
Источник: Фінансове право: підручник / М. П. Кучерявенко, Д. О. Білінський, О. О. Дмитрик та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Кучерявенка. - X.: Право,2013. - 400 с.. 2013

Еще по теме § 1. Поняття валюти та валютних цінностей:

  1. 12. Поняття валюти та валютних цінностей. Критерії класифікації валют.
  2. Поняття валюти, валютний курс та конвертованість валют
  3. 6.1. Поняття, класифікація та оцінка матеріальних цінностей бюджетних установ
  4. 2Виды валют, валютный курс. Валютная биржа.
  5. Стаття 245. Розпорядження валютними цінностями, дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням
  6. Тема 4.1. Валюта. Валютный курс. Теории валютного курса
  7. Тема 4.1. Валюта. Валютный курс. Теории валютного курса
  8. Поняття валюти.
  9. Поняття валюти
  10. Валюты и валютные ценности в РФ
  11. Валютний курс та конвертованість валют.
  12. Конвертируемость валют и валютные ограничения
  13. 4. Валютный курс и конвертируемость валют
  14. Конвертируемость валют и режимы валютного курса.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -