§ 2. Валютні операції

Валютні операції можна класифікувати в такий спосіб (ст. 1 Де­крету).

1. Операції, пов ’язані з переходом права власності на валютні цінності. Відповідно до ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ре­зиденти та нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України.

2. Операції, пов ’язані з використанням валютних цінностей в між­народному обігу як засобу платежу. Подібний різновид операцій пе­редбачає використання валютних цінностей з передаванням заборго­ваностей та інших зобов’язань, предметом яких вони є.

3. Операції, пов ’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та за її межі валютних цінностей. Порядок ввезен­ня, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, пере­казування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Нацбанком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну (п. 2 ст. З Декрету).

Підставою здійснення валютних операцій є ліцензії, які видає Нацбанк України:

а) генеральні ліцензії-ліцензії, які видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулю­вання. На підставі такої ліцензії уповноважені банки та інші фінансо­ві установи, національний оператор поштового зв’язку мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами;

б) індивідуальні ліцензії-ліцензії, що видаються резидентам і не­резидентам на здійснення разової валютної операції на період, необ­хідний для здійснення такої операції.

Особливий режим закріплено щодо порядку організації торгівлі іноземною валютою на території України резидентами і нерезидента­ми - юридичними особами (ст. 6 Декрету). Вона здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Нацбанку України виключно на між- банківському валютному ринку України. При цьому уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Нацбанку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій ра­хунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Національний оператор поштового зв’язку після одержання гене­ральної ліцензії Нацбанку України на здійснення валютних операцій має право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також прода­вати її фізичним особам - резидентам. Резиденти і нерезиденти - фізич­ні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Нац­банку України, або за їх посередництвом іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв’язку, який одержав ліцензію Нацбанку України. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Нацбанку України, або за їх посередництвом у інших фізичних осіб - резидентів і нерезиден­тів, а також у національного оператора поштового зв’язку, який одержав ліцензію Нацбанку України.

Для валютних операцій використовуються відповідні валютні (обмінні) курси.

Забезпечення відповідних спеціальних режимів передбачають угоди про розподіл продукції. Прикладом цього є поява відповід­ного самостійного розділу в Податковому кодексі України (див. розділ XVIII). Ця ситуація характерна і для інституту валютного регулювання. Наприкінці 2012 р. законодавець деталізував особли­вість регулювання валютних відносин у цьому сенсі^[CIX]. Відповідно до ст. 10' Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валют­ного регулювання і валютного контролю» на операції інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, що здійснюються у зв’язку з такою угодою, не поширюються: а) вимоги щодо одержання індивідуаль­ної ліцензії на одержання кредитів у іноземній валюті; б) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу в межах розрахунків між інвесторами (представництвами іноземних інвесторів на тери­торії України) за відповідною угодою про розподіл продукції чи державою; в) вимоги та обмеження стосовно одержання та повер­нення резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерези­дентів. На операції представництва іноземного інвестора за угодою про розподіл продукції щодо оплати праці працівникам-нерезиден- там, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні (перерахування на банківські рахунки цих осіб в Україні або за її межами), не поширюються вимоги щодо одер­жання індивідуальних ліцензій.