Злочини у сфері земельних правовідносин: організаційні та правові проблеми розслідування

Протягом усього часу становлення державності земля для українців завжди була і залишається однією із найбільших цінностей, гарантією їх економічного благополуччя і добробуту. Вона є об'єктом концентрації різних громадських інтересів.

І тому в ст. 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під охороною держави. Це є конституційною гарантією для створення необхідних умов зміцнення в Україні законності у сфері земельних правовідносин. Відповідно до завдань державних органів є забезпечення у повному обсязі виконання вказаного конституційного принципу. Одним із найважливіших засобів реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земельних ресурсів є створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази, спроможної встановити реальний правопорядок у сфері земельних відносин.

Зважаючи на цінність землі, вона дедалі частіше стає об'єктом злочинних зазіхань. Злочинці, користуючись своїм службовим становищем, знаходять все нові прогалини в законодавстві України і здійснюють незаконні операції із землею. Тому, на нашу думку, виявлення і дослідження основних правових і організаційних проблем розслідування злочинів у сфері земельних правовідносин дозволить ефективніше протидіяти злочинцям.

Дане питання неодноразово досліджувалось вченими- юристами і практиками, серед них: О. Ю. Татаров, О. С. Тарасенко, О. Я. Дякін, Л. В. Мілімко, А. В. Настенко, І. С. Тальянчук, В. Л. Гребельський, М. Л. Никифорчук, А. Д. Луговик, Р. С. Белкін.

Злочини у сфері використання та охорони земель України можна класифікувати на дві групи: 1) злочини, об'єктом яких є земля як природний об'єкт; 2) злочини, об'єктом яких виступають права на землі. До першої групи можна віднести забруднення або псування земель (ст. 239 ККУ), безгосподарське використання земель (ст. 254 ККУ). До другої групи злочинів відноситься незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст.

239-^[154]) та незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (239-²)¹.

Відповідно до звіту про результати роботи Державної інспекції сільського господарства України у 2015 році Держсільгоспінспекцією України проведено 1482 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами яких виявлено 775 порушень та видано 648 приписів з метою усунення виявлених порушень. До громадян та посадових осіб, в діях яких були присутні ознаки правопорушень, застосовувалися заходи адміністративного впливу, внаслідок чого складено 447 протоколів. За результатами розгляду адміністративних справ винесено 392 постанови про накладення адміністративних стягнень на суму 78 тис. грн.

До органів прокуратури, органів досудового розслідування направлено 374 матеріали справ щодо порушення вимог земельного законодавства, в яких вбачаються ознаки злочину, несплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, стягнення в судовому порядку шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Нараховано розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у сумі 48 354 тис. грн (у 322 випадках).

Перевірено 1208 рішень, наказів та розпоряджень з питань регулювання земельних відносин, з яких виявлено 436 рішень, наказів та розпоряджень, що прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку із чим до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади внесено 238 клопотань щодо приведення наказів та розпоряджень у відповідності до земельного законодавства^[155].

Досліджуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, було встановлено, що за 2013 році було винесено 7 обвинувальних вироків.

Покарання призначалися у вигляді штрафів в розмірі від 850 до 3400 грн. Заслуговує на увагу той факт, що одна особа була позбавлена волі з випробовувальним терміном на один рік за незаконне заволодіння ґрунтовим покривом і одна службова особа позбавлена права обіймати службові посади терміном на два роки. Виправдовувальних вироків не виносилося.

У 2014 році було винесено 13 обвинувальних вироків за земельні злочини. Покарання передбачали стягнення штрафу з особи правопорушника, у більшості кримінальних проваджень особи визнають вину і укладають угоду зі стороною обвинувачення. Заслуговує на увагу і той факт, що найбільш суворі покарання припадають на злочини, пов'язані з незаконним заволодінням ґрунтового покриву, середня сума штрафу складає 8000 грн, також прослідковується вектор посилення кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину, а саме, одна особа була засуджена до фактичного позбавлення волі терміном на один рік. В 2014 році було прийнято 2 виправдовувальні вироки.

Дані за 2015 рік свідчить про те, що в даному році було винесено лише 4 обвинувальних вироки за земельні злочини. Слід зазначити, що покарання в даних вироках призначено у вигляді штрафів від 1700 до 3400 грн. Виправдовувальні вироки не виносилися. На фоні соціально-реформаційних подій у суспільстві ми прослідковуємо викривлення бачення земельних злочинів суддями загальної юрисдикції як суспільно небезпечних злочинів і віднесення їх до категорії кримінальних проступків, про що свідчить виключний характер майнових санкцій щодо правопорушників^[156].

На наше переконання, таке завершення кримінальних проваджень у сфері земельних злочинів не виконує ні превентивних, ні охоронних, ні відновлюваних функцій у сфері земельних правовідносин. Вище зазначені дані свідчать про наявність організаційних та правових проблем розслідування злочинів у земельній сфері.

На думку відомих фахівців (Гребельський, Никифорчук і Луговик) одними із головних факторів, які унеможливлюють розкриття земельних злочинів є недостатня теоретична база щодо виявлення, протидії і запобігання злочинів, на ранніх стадіях, а також ефективні схеми приховування вже вчинених злочинів.

Ключову роль відіграє, на жаль, і низький рівень професійної підготовки слідчих, адже ефективність діяльності підрозділів ДСБЕЗ з виявлення, попередження та розслідування злочинів у сфері земельних відносин обумовлюється рівнем обізнаності оперативного працівника з основними способами їх вчинення¹. Недосконалість (або в деяких випадках повна відсутність) нормативних актів, що регламентують кваліфікацію дій осіб за порушення земельного законодавства також ускладнює діяльність оперативних підрозділів. Вищевказане дозволяє посадовим особам органів влади маскувати свої дії під суспільно- корисні, приймаючи рішення колегіально, надаючи у власність земельні ділянки без дотримання відповідної процедури, змінюючи цільове призначення, обумовлюючи такі дії службовою необхідністю^[157] ^{^[158]. З метою надання практичної допомоги оперативним підрозділам у виявленні злочинів у сфері земельних правовідносин була розроблена оперативно-розшукова характеристика таких злочинів, визначена її структура, що ґрунтується на криміналістичній, кримінологічній, кримінально-правовій та інших характеристиках злочинів^[159].
Однією із сприятливих умов для росту злочинності в земельній сфері та одночасно однією з проблем виявлення земельних злочинів наразі є практично відсутність державного контролю у сфері використання та охорони земель. Постійне реформування державних органів виконавчої влади, що організовують та здійснюють державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель спонукає до вчинення злочинів у цій сфері, а також до неефективної роботи цих органів. Крім того, злочинці є досить обізнаними та володіють значним арсеналом вмінь та навичок, які їм дозволяють оперативно протидіяти правоохоронцям.
Вивчення стану земельних відносин, аналіз матеріалів кримінальних проваджень та даних слідчих, які займаються розслідуванням злочинів у сфері земельних відносин, дозволило дійти висновку, що одним із факторів, які унеможливлюють розкриття злочинів, є протидія розслідуванню злочинів у сфері земельних відносин.
Вона полягає в якісній підготовці до вчинення злочину. Для здійснення цього злочинці залучають фахівців у сфері земельних відносин. До них відносяться: голови відповідних рад, які безпосередньо беруть участь у розподілі земель; землевпорядники, що в багатьох випадках також мають до цього відношення; особи, які працюють в органах виконавчої влади, що здійснюють контроль за використанням земельних відносин; працівники правоохоронних органів, судді та адвокати, котрі мають досвід у розслідуванні справ даної категорії. Маскування злочину. Діяння зі знищення слідів злочину може здійснюватися як до того моменту, коли інформація про злочин надійде до правоохоронного органу, так і у процесі розслідування. Маскування може полягати у знищенні посадовими особами органів місцевого самоврядування й органів виконавчої влади, які були співучасниками вчинення злочину чи отримали грошову винагороду, документів, що можуть використовуватися у процесі доказування (протоколи засідань сесій відповідних місцевих рад, у яких зафіксовано рішення щодо безкоштовної передачі певній особі земельної ділянки у приватну власність, грошова чи експертна оцінка землі) або внесення змін до цих документів; знищення особи, яка безпосередньо вчинила злочин та слідів такого злочину; нотаріусів, котрі посвідчували договір купівлі-продажу, оформляли доручення тощо.
Дача обвинуваченим завідомо неправдивих показів. Зазначені дії можуть здійснюватися з метою ухилення від кримінального покарання та кримінальної відповідальності як самого обвинуваченого, так й інших співучасників злочину. Нерідко обвинувачені дають завідомо неправдиві показання для заведення слідства по хибному шляху, й відповідно втрачається час, протягом якого земельні ділянки, здобуті незаконним шляхом, реалізовуються.
Підкуп експертів, слідчих, оперативних працівників. Результатом цього може бути фальсифікація матеріалів кримінального провадження або не вжиття слідчим необхідних заходів для розкриття злочину^[160].
Сприятливими умовами для вчинення земельних злочинів є недосконалість земельного законодавства, неефективна робота державних органів виконавчої влади, що організовують та здійснюють державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, корупція та відсутність прозорого ринку земель в Україні. До організаційних та правових проблем розслідування земельних злочинів слід віднести низький рівень професійної підготовки слідчих, який не дозволяє ефективно виявляти і документувати такі злочини, складність кваліфікації таких злочинів. Натомість знання особливостей виявлення злочинів надасть можливість працівникам правоохоронних органів визначити основні форми та способи вчинення злочинів у сфері земельних правовідносин, змоделювати злочинну поведінку осіб, які підозрюються у їх вчиненні, сформувати порядок дій при фіксації злочинної діяльності.
3.2.}

<< | >>

↑

Источник: Юридична відповідальність за порушення природоресурсного законодавства України: монографія /О. Б. Німко, Н. В. Бондарчук, Р. Д. Ляшенко [та ін.]; під заг. Ред. О. Б. Німко. - Житомир: Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет»,2θ16. - 208 с.. 2

Еще по теме Злочини у сфері земельних правовідносин: організаційні та правові проблеми розслідування:

- Екологічне право України - Экологическое право Казахстана - Экологическое право Республики Беларусь - Экологическое право России -