Цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців після його опублі­кування.

2. Закон України «Про звернення громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, С. 256), інші закони застосовуються в частині, що не су­перечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом 12 місяців з дня прийняття цього За­кону:

1) привести власні акти у відповідність з цим Законом;

2) прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

3) забезпечити приведення нормативних актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

4) забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативних актів, необхідних для реалізації цього Закону;

5) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про приведення законів України у відповідність із цим Законом.

1. У цьому Розділі регулюються питання набрання чинності ЗАП, співвідношення його норм з Законом України «Про звернення грома­дян», надаються окремі доручення Уряду щодо кроків, які необхідно здійснити для належної реалізації ЗАП.

2. Пунктом 1 коментованого Розділу визначається дванадцятимі- сячний строк від дня опублікування ЗАП до набрання ним чинності. Зазначена норма спрямована на встановлення достатнього часу для ознайомлення як громадян, так насамперед і службових та посадо­вих осіб адміністративних органів із новим правовим регулюванням. Значна кількість новел у ЗАП вимагають також активної інфор­маційно-роз’яснювальної роботи щодо цього законодавчого акта, насамперед з боку Міністерства юстиції України, тренінгових захо­дів тощо.

3. Важливим для практичного правозастосування є співвідно­шення норм ЗАП із Законом України «Про звернення громадян» 1996 року. До збереження чинності останнім слід брати до уваги, що ЗАП повністю і по-новому врегульовує усі відносини, пов’язані з розглядом заяв та скарг громадян (і додатково також заяв та скарг юридичних осіб). Тому Закон України «Про звернення громадян» фактично зберігає свою чинність лише в частині розгляду такого виду звернень громадян, як пропозиції (тобто побажання, рекомен­дації тощо — див.

4. Виходячи з положень пункту 2 коментованого Розділу, «інші закони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону». Отже, встановлено пріоритет норм ЗАП над раніше ухваленими законодавчими актами, що стосуються регулювання однакових суспільних відносин. У будь-якому разі, також необхідно виходити з принципу верховенства права, і тому перевага має надаватися тій нормі, яка створює кращі умови для реалізації прав особи, захисту її законного інтересу.