Стаття 63. Вимоги до антикорупційної програми юридичної особи

1. Антикорупційна програма юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 цього Закону, може містити, зокрема, такі положення:

{Абзац перший частини першої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом №198-VIII від 12.02.2015}

1) сферу застосування та коло осіб, на які поширюються її положення;

2) вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи;

3) норми професійної етики працівників юридичної особи;

4) права і обов'язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи;

5) права і обов'язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності);

6) порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учасниками) юридичної особи;

7) порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;

8) умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;

9) процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;

10) процедуру інформування Уповноваженого працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів;

11) порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур;

12) порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;

13) застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми;

14) порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань;

15) порядок внесення змін до антикорупційної програми.

1.

2. При розробці антикорупційної програми юридичні особи, передбачені у ч. 2 ст. 62 Закону, повинні враховувати положення законів «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції», інших нормативно-правових актів.

При затвердженні антикорупційних програм зазначені юридичні особи повинні керуватись положеннями Типової антикорупційної програми, розробленої на підставі п. 12 ч. 1 ст. 11, п. 5 ч. 1 ст. 12, ст. 63 Закону. Положення Типової антико­рупційної програми повно та детально розкривають рекомендації, наведені у ч. 1 ст. 63 Закону.

Юридичні особи можуть включати до антикорупційної програми положення, обумовлені особливостями конкретної юридичної особи, її організаційно-пра­вовою формою, формою власності, чисельністю працівників, сферою економіки тощо. Водночас такі положення повинні відповідати встановленим стандартам антикорупційного законодавства.

3. Розділ II Типової антикорупційної програми визначає сферу застосування та коло осіб, відповідальних за реалізацію антикорупційної програми. Враховуючи цілі її впровадження у юридичній особі, для якої така програма є обов’язковою згідно з ч. 2 ст. 62 Закону, сфера її застосування має охоплювати ділові відносини з партнерами, органами державної влади та місцевого самоврядування.

Вимоги антикорупційної програми повинні бути чіткими та однозначними, їх дотримання має бути забезпечено однаково на всіх рівнях як працівниками, так і посадовими особами, керівниками, засновниками (учасниками).

4. Закріплені в антикорупційній програмі рекомендації щодо реалізації певних процедур, заходів для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи, повинні бути практичними і не допускати дискримінаційних положень.

Перелік антикорупційних заходів у діяльності юридичної особи, порядок здійснення періодичної оцінки корупційних ризиків, опис антикорупційних стандартів і процедур діяльності юридичної особи сформульовано в Розділі III Типової антикорупційної програми.

5. Під час виконання своїх обов’язків працівники повинні дотримуватися загальновизнаних норм етики (бути ввічливими у стосунках з громадянами, керів­никами, колегами, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати обов’язки, діяти неупереджено тощо).

Юридична особа може затвердити кодекс етичних правил юридичної особи у вигляді окремого документа.

Засадничі положення щодо норм професійної етики працівників юридичної особи визначено у Розділі IV «Норми професійної етики працівників юридичної особи» Типової антикорупційної програми. Орієнтиром при виробленні власного бачення юридичної особи щодо професійної етики працівників можуть слугувати положення Розділу VI «Правила етичної поведінки» Закону (див. статті 37-44 і коментар до них).

6. Посадові і службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов’язані дотри­муватися вимог, передбачених в ч. 3 ст. 61 Закону (див. ст. 61 Закону і коментар до неї). Права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи визна­чено Розділом V Типової антикорупційної програми.

7. Про права і обов’язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, див. ст. 64 Закону та коментар до неї, а також Розділ VI «Права і обов’язки Уповноваженого та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності)» Типової антикорупційної програми.

Порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учас­никами) юридичної особи регламентовано Розділом VII Типової антикорупційної програми та встановлено періодичність - не рідше одного разу на рік Уповнова­жений зобов’язаний підготувати звіт за результатами виконаних заходів із запобі­гання і протидії корупції в юридичній особі на підставі отриманих даних від усіх структурних підрозділів юридичної особи.

Законом на Уповноваженого покладаються обов’язки щодо здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів виконаних заходів (п. 7 ч. 1 ст. 62). Виконувати ці завдання Уповноважений може шляхом:

- здійснення аналізу виконання антикорупційної програми усіма працівника­ми, у т.ч. посадовими особами, керівниками, засновниками (учасниками), а також відокремленими підрозділами, філіями, представництвами юридичної особи;

- розгляду питань щодо вчинення працівниками, посадовими та службовими особами корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень (в окремих ви­падках за такі правопорушення може наставати дисциплінарна відповідальність, зокрема, згідно з КЗП);

- вивчення окремих сфер діяльності юридичної діяльності з метою розробки певних заходів для запобігання проявам корупції або мінімізації корупційних ризиків;

- проведення експертизи організаційно-розпорядчих, виробничих документів, договорів та їх проектів на наявність корупційних складових.

Зокрема, під час проведення експертизи Уповноважений повинен встановлюва­ти фактори, які можуть сприяти вчиненню корупційних чи пов'язаних з корупці­єю правопорушень. До таких факторів можуть належати: неправильне визначення функцій, повноважень (обов'язків) і відповідальності певних суб'єктів (широта дис­креційних повноважень, паралельні (дублюючі) повноваження тощо), прогалини в регулюванні (відсутність або недостатність контролю і прозорості, певних проце­дур), протекціонізм щодо певних осіб, просування групових чи особистих інтересів і вигід або, навпаки, неправильне визначення умов реалізації прав тощо;

- перевірки своєчасності подання відповідними суб'єктами декларування (у розумінні ст. 45 Закону) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- проведення внутрішніх розслідувань з метою виявлення причин вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень тощо.

При проведенні зазначених заходів Уповноважений може подавати запити для надання йому необхідних документів, пояснень, аналізувати інформацію, отриману від інших осіб (працівників, громадськості, інших юридичних осіб, засобів масової інформації тощо).

8. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 63 Закону працівникам, які повідомляють про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, повинні бути забезпечені умови конфіденційності інформування Уповноваженого.

Повідомлення можуть надаватися усно або письмово, у т.ч. анонімно.

Керівник юридичної особи повинен забезпечити відповідні канали зв'язку для подачі таких повідомлень (це можуть бути спеціальні телефонні лінії, веб-сайти, засоби електронного зв'язку тощо), а також захист цих каналів від втручання сто­ронніх осіб. Якщо інформація подається анонімно, то вона повинна стосуватися конкретної особи (працівника юридичної особи чи її ділових партнерів) та містити фактичні дані, які можна перевірити.

Законом не встановлено строки розгляду анонімних повідомлень, тому юри­дичні особи у своїх антикорупційних програмах повинні самостійно їх прописати та визначити порядок розгляду.

У письмовому вигляді така інформація підписується працівником із зазначенням дати і надається Уповноваженому.

Інформація, отримана Уповноваженим та залученими особами під час здійс­нення перевірки фактів, наведених у повідомленні, не підлягає розголошенню.

У разі, якщо інформація щодо фактів порушення антикорупційних вимог, на­ведена у повідомленні, підтвердиться - керівник, засновники (учасники) повинні застосувати відповідні заходи: припинити виявлене порушення та усунути його наслідки; притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності; поінфор­мувати спеціально уповноважені інституції із виявлення та розслідування справ про корупційні злочини.

9. Керівник, засновники (учасники) юридичної особи повинні забезпечити захист працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Працівник юридичної особи, який надає допомогу в запобіганні і протидії корупції, не може бути звільнений чи примушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівництва іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог антикорупційного законодавства іншою особою (див. ст. 53 Закону і коментар до неї).

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗП, у випадку звільнення без законної підстави або не­законного переведення на іншу роботу у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗП, якщо наявні підстави для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із здійсненим ним або членом його сім'ї пові­домленням про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривача або його близьких осіб у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог анти­корупційного законодавства, ця особа може звернутись до:

- Уповноваженого, керівника, засновників (учасників) - для подальшого ін­формування правоохоронних органів про такі загрози;

- правоохоронних органів - для застосування ними заходів, передбачених Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

10. Процедура інформування Уповноваженого працівниками про виникнен­ня реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів визначена у Розділі XI Типової антикорупційної програми.

Крім того, особи, які підпадають під дію п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов'язані дотри­муватись вимог щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтями 28-36 Закону.

11. Працівники, керівник, засновники (учасники) юридичної особи можуть звернутися до Уповноваженого для отримання консультацій щодо застосування окремих положень антикорупційної програми чи антикорупційного законодавства.

Порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим пра­цівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур визначено Розділом XII Типової антикорупційної програми.

Роз'яснення та консультації можуть надаватися Уповноваженим в усній та пись­мовій формах. Строк розгляду звернень працівників, керівників, засновників (учас­ників) юридичної особи визначається у антикорупційній програмі юридичної особи.

12. Порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції регламентовано Розділом XIII Типової антикорупційної програми.

На Уповноваженого покладається обов'язок розробляти пропозиції щодо підви­щення кваліфікації працівниками юридичної особи та ініціювати перед керівником, засновниками (учасниками) необхідність проведення семінарів, зустрічей та інших заходів з метою роз’яснення змісту положень Закону «Про запобігання корупції».

Порядок проведення таких заходів та їх періодичність визначаються юридичною особою на власний розсуд.

13. Застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми, повинно здійснюватися з дотриманням положень законодавства про працю.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КЗП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен отримати від порушника трудової дисци­пліни письмові пояснення. Для підтвердження або спростування інформації про ймовірне порушення проводиться внутрішнє розслідування, за результатами якого, за наявності достатніх підстав, накладається дисциплінарне стягнення.

Порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань визначено Розділом XIV Типової антикорупційної програми.

У разі виявлення під час проведення внутрішнього розслідування ознак ко­рупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за вчинення якого передбачається адміністративна чи кримінальна відповідальність, керівник, за­сновники (учасники) юридичної особи зобов’язані повідомити про це спеціально уповноважені органи.

14. Підстави для перегляду антикорупційної програми та порядок внесення змін до неї регламентовано Розділом XVI Типової антикорупційної програми. Крім того, зміни можуть бути внесені у зв’язку з:

- оновленням антикорупційного законодавства та необхідністю приведення тексту антикорупційної програми у відповідність;

- необхідністю уточнення чи удосконалення окремих положень антикорупцій­ної програми (за ініціативою Уповноваженого, керівника, засновників (учасників) юридичної особи).

Внесення змін до антикорупційної програми допускається лише після винесення їх на обговорення трудового колективу.

15. Виконання вимог статей 62, 63 Закону спрямоване на:

- запобігання та попередження вчинення посадовими та службовими особа­ми юридичних осіб, працівниками юридичних осіб корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень;

- забезпечення юридичних осіб ефективними антикорупційними заходами шляхом затвердження антикорупційних програм.

Підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-право­вого характеру, передбачених розділом XIV-I КК, є:

1) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції;

2) якщо таке незабезпечення призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 КК (п. 2 ч. ст. 96-3 КК)1.

Для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, передбачених розділом XIV-I КК, необов’язковим є притягнення уповнова­женої до адміністративної відповідальності (наприклад, за невжиття заходів щодо протидії корупції - ст. 172-9 КАП) чи кримінальної відповідальності (наприклад, за службову недбалість - ст. 367 КК).

Факт незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого зі злочинів, передбачених статтями 209, 306, частинами 1, 2 статті 368-3, частинами 1,2 статті 368-4, статтями 369 і 369-2 КК, може бути встановлено під час судового розгляду. Водночас став­лення уповноваженої особи до таких дій має виражатися у формі необережності, адже, якщо така особа умисно не вживала відповідних заходів щодо запобігання корупції, за певних умов, її слід розглядати як співучасника (зокрема, пособника) у вчиненні злочинів, передбачених статтями 209 і 306, частинами 1, 2 ст. 368-3, частинами 1, 2 ст. 368-4, статтями 369 і 369-2 КК.