Стаття 62. Антикорупційна програма юридичної особи

1. Антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

2. В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;

2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

{Пункт 2 частини Другої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законами M198-VΠI від 12.02.2015, №679-VIII від 15.09.2015}

3. Антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи.

4. Положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

{Частина четверта статті 62 із змінами, внесеними згідно із 'Законом №198-VIII від 12.02.2015}

5. В юридичних особах, зазначених у частині другій цієї статті, для реалізації антикорупційної програми призначається особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми (далі - Уповноважений), правовий статус якої визначається цим Законом.

{Частина п’ята статті 62 із змінами, внесеними згідно із 'Законом M198-VΠIвід 12.02.2015}

1.

До таких заходів відносять: періодичну оцінку корупційних ризиків у діяльності юридичної особи; антикорупційні стандарти і процедури діяльності юридичної особи (п. 1 Розділу III Типової антикорупційної програми).

2. У ч. 2 ст. 62 Закону імперативно визначено види юридичних осіб, що повинні затвердити антикорупційну програму.

Згідно зі ст. 83 ЦК організаційно-правовими формами юридичних осіб є то­вариства, установи та інші форми, визначені законом. Загальні положення щодо порядку створення юридичних осіб визначаються статтями 87-90 ЦК і статтями 55-58ГК.

Особливості діяльності:

- суб'єктів господарювання державного і комунального секторів - регламен­товано ч. 3 ст. 167, ч. 3 ст. 169 ЦК, Розділом II «Суб'єкти господарювання» ГК, Законом «Про управління об'єктами державної власності».

Крім того, положеннями ч. 11 ст. 22 ГК та ч. 6 ст. 24 ГК суб'єктів господарювання державного та комунального секторів також зобов'язано запроваджувати антико­рупційні програми у порядку, визначеному законом (у зв'язку з особливостями управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах);

- господарських товариств - статтями 113-162 ЦК, статтями 79-97 ГК, Законом «Про господарські товариства».

У п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону робиться відсилка до профільного Закону «Про здійс­нення державних закупівель», який втратив чинність на підставі Закону «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. Отже, вимога затвердити антикорупційну програму для юридичної особи, зазначеної у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, є необгрунто­ваною, оскільки ґрунтується на положеннях Закону, який втратив чинність.

Але, з іншого боку, п. 10 ч.

У п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі» під «учасником процедури закупівлі» розглядають фізичну особу, у т.ч. фізичну особу-підприємця, юридичну особу (резидента або нерезидента), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно з п. 14.1.122 ПК нерезидентами є: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредито­вані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представ­ництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Виходячи з зазначеного, вимоги щодо наявності антикорупційної програми поширюються і на юридичних осіб-нерезидентів.

3. Антикорупційна програма не може бути затверджена без дотримання обов’яз­кової умови, передбаченої у ч. 3 ст. 62 Закону, - обговорення її положень з усіма працівниками юридичної особи.

Керівництво юридичної особи - керівник, засновники (учасники) - затвер­джує антикорупційну програму, призначає уповноваженого з її реалізації шляхом видачі відповідного рішення (наказу) та забезпечує постійний і безперешкодний доступ до її тексту.

4. Включення положень антикорупційної програми до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи має здійснюватися з дотри­манням вимог, передбачених статтями 24, 142 КЗП.

Необов’язковим є включення положень щодо дотримання антикорупційної програми до договорів, які укладаються юридичною особою, що випливає зі слів «можуть включатись» (ч. 4 ст. 62 Закону).

Згідно зі ст. 29 КЗП на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок проінструктувати працівника. Тому, крім зазначених у ч. 3 ст. 62 Закону документів, положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми повинні бути включені до посадових інструкцій працівників юридичної особи.

Посадовою інструкцією є документ, що визначає основні права й обов’язки працівника, завдання, відповідальність, яку він несе при виконанні своєї трудової функції та слугує орієнтиром для розуміння працівниками очікуваних від них результатів праці і вимог, які до них пред’являються.

Посадові інструкції розробляються для всіх посад, що включені до штатного розпису юридичної особи.

5. У частині 5 ст. 62 Закону імперативно визначено обов’язок призначати особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми - Уповноваженого. Крім того, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний від­хилити тендерну пропозицію учасника, якщо юридична особа, яка є учасником, не має уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, коли вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Про правовий статус Уповноваженого див. коментар до ст. 64 Закону.

6. Здійснення контролю за виконанням антикорупційних програм у юридич­них особах, перелічених у ч. 2 ст. 62 Закону, не передбачено Законом. Проте в межах, визначених статтями 11, 12 Закону, НАЗК може здійснювати загальний контроль за їх виконанням. Наприклад, координація в межах компетенції, мето­дичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції (п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону).