Стаття 68. Підстави для проведення слухання в справі

1. З метою забезпечення належного, об’єктивного та швидкого з’ясування обставин справи проводиться слухання в справі (далі — слухання).

2. Слухання обов’язково проводиться:

1) за ініціативою одного з учасників адміністративного провадження у разі наявності в учасників протилежних інтересів;

2) в інших випадках, передбачених законом.

3. Слухання не проводиться, якщо:

1) всі учасники адміністративного провадження відмовилися від участі у слуханні, про що зазначено у матеріалах справи;

2) відповідно до закону вимагається негайне прийняття рішення.

Предмет регулювання

1. У статті визначено випадки, коли адміністративний орган зобов’язаний провести слухання, а також коли слухання не про­водиться. Інакше кажучи, у коментованій статті зроблено спробу розмежувати застосування адміністративними органами слухання як ускладненої форми адміністративного провадження із його звичай­ними формами: письмовим провадженням на базі поданих матеріалів та негайним (невідкладним) вирішенням справи.

Цілі статті (мета норми)

2. Норма статті має на меті зорієнтувати посадову особу адміні­стративного органу, у яких випадках необхідно проводити слухання, а в яких його проведення буде зайвим і справу треба вирішити за допомогою звичайних форм адміністративного провадження. Також положення статті спрямовані інформувати адресатів та заінтере­сованих осіб про випадки, коли вони можуть вимагати проведення слухання або ж, навпаки, — звичайних форм адміністративного провадження.

Насправді ж застосування слухання покликане прискорити вирі­шення складнішої справи, знайти найбільш збалансоване рішення за участі учасників адміністративного провадження.

Правова основа коментованого положення

3. Правову основу коментованої статті складають принципи обґрунтованості (стаття 9 ЗАП), відкритості (стаття 13 ЗАП), ефек­тивності (стаття 15 ЗАП) та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (стаття 18 ЗАП).

Визначення термінів

4. Виходячи зі змісту коментованої глави (статей 68-70), «слу­хання» можна визначити як етап адміністративного провадження, який полягає в усному заслуховуванні адміністративним органом в одному місці учасників адміністративного провадження та (за наяв­ності) осіб, які сприяють розгляду справи, розгляді отриманих доку­ментів та відомостей, оцінці зібраних доказів у присутності названих вище осіб. Також його можна розглядати як окрему форму адміні­стративного провадження.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. Обов'язкові підстави проведення слухання.

Розгляд адміністративної справи зі слуханням об’єктивно має сенс за наявності двох і більше учасників адміністративного прова­дження, що мають повністю або навіть частково протилежні інте­реси. У таких випадках існує потенційний конфлікт між учасниками адміністративного провадження, для об’єктивного вирішення якого доцільно провести слухання. Наприклад, орган місцевого самовря­дування розглядає справу про видачу дозволу на розміщення малої архітектурної форми, в якій планується торгівля алкогольними напоями. Оскільки неподалік місця майбутньої торгівлі розміщено навчальний заклад, його представники можуть клопотати про залу­чення до розгляду справи як заінтересовані особи і вимагати про­ведення слухання для врахування позицій обох сторін при видачі адміністративного акта — відповідного дозволу.

6. Друга група підстав обов’язкового проведення слухання перед­бачає, що актами спеціального законодавства також можуть бути закріплені випадки, коли адміністративний орган буде зобов’язаний проводити слухання.

Наприклад, відповідно до статті 21 Закону України «Про регу­лювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню під­лягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунк­тів, плани зонування територій, детальні плани територій^[76].

Другий приклад обов’язкового проведення слухання, хоч і в яко­сті окремого етапу стадії розгляду адміністративного провадження, наведемо у сфері екологічного законодавства. Відповідно до статей 7-8 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у випадках планування певної господарської діяльності, що матиме значний вплив на довкілля, передбачено обов’язкове громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля^[77]. Тобто таке слухання обов’язково проводиться до прийняття адміністративного акта — дозволу на будівництво відповідного об’єкта.

7. Випадки, коли слухання не проводиться.

Зі змісту коментованої статті випливає, що навіть за наявності обов’язкових підстав проведення слухання, його можна не проводити за наявності певних обставин. Тобто з попереднього правила усе ж таки закріплено винятки:

1) зафіксована у матеріалах справи відмова усіх учасників адмі­ністративного провадження від участі у слуханні;

2) закріплений законом обов’язок адміністративного органу негайного прийняти адміністративний акт.

На нашу думку, перший виняток кореспондує лише першій обов’язковій підставі проведення слухання. Тобто, якщо у про­вадженні за участю кількох приватних осіб з різними інтересами такі особи не вважають за доцільне брати участь у слуханні (чи вза­галі реалізовувати своє право бути вислуханим у будь-якій формі) і чітко задекларували свою відмову. Причини такої відмови гіпоте­тично можуть різними: від неформальної домовленості між учасни­ками адміністративного провадження до байдужості. Водночас, якщо спеціальний закон передбачає обов’язок проведення слухання, цей виняток навряд чи можна застосувати, адже це буде формальним порушенням процедури та додатковим обґрунтуванням оскарження адміністративного акта.

Другий виняток стосується випадків, коли норма спеціального законодавства закріплює обов’язок негайного прийняття адміністра­тивного акта за наявності певних фактичних обставин. Наприклад, відповідно до статті 10 Закону України «Про зону надзвичайної еко­логічної ситуації», у випадку запровадження в межах зони надзви­чайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану може встановлюватись тимчасова заборона на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення. Відповідно, у всіх розпо­чатих адміністративних провадженнях, пов’язаних з видачею дозво­лів на будівництво, призначені слухання не проводяться.