ПЕРЕДМОВА
У світлі сучасних реформотворчих процесів в Україні зростає необхідність удосконалення технології владно-розпорядчого впливу публічних адміністрацій, державно-будівничої оптимізації та наукового переосмислення системи носіїв владних повноважень.
Реформування інституційних, процедурних та організаційних засад державного управління, яке відбувається в Україні, і яке перетворилося в постійно відновлюваний циклічний процес (що не завжди має конструктивний ефект), природно супроводжується оновленням теоретичних поглядів щодо владно-впорядковуючого впливу на суспільство, кола компетентних суб’єктів, покликаних його втілювати. Все це знайшло відображення та узагальнення у конструюванні поняття «публічне адміністрування», яке набуло широкого застосування серед науковців, стаючи своєрідною квінтесенцією демократичних досягнень у сфері реалізації виконавчо-розпорядчої функції державних органів і органів місцевого самоврядування. Разом з тим, відсутня єдність у баченні змісту поняття «публічне адміністрування», його компонентів та актуальних напрямків відповідної діяльності (етика адміністрування, децентралізація влади, реалізація майнових прав держави тощо).Предметом вивчення навчальної дисципліни «Проблеми публічного адміністрування» є система теоретичних, методологічних та правових засад публічного адміністрування, а також практика його реалізації, проблеми та актуальні напрямки реформування.
Мета вивчення навчальної дисципліни «Проблеми публічного адміністрування» полягає у наданні здобувачам вищої освіти знань про теоретичні та практичні проблеми публічного адміністрування, його сутність, зміст, систему суб’єктів, перспективи реформування, особливості реалізації окремих напрямків оптимізації владно-розпорядчого впливу, що знаходять вираження в переосмисленні та правовому закріпленні нових інституційних, інструментальних і процедурних засад адміністрування.
Виходячи із мети вивчення навчальної дисципліни «Проблеми публічного адміністрування» та відповідно до вимог профілю освітньо-професійної програми, здобувачі вищої освіти повинні вміти:
демонструвати знання теорії, історії, новітніх напрямків розвитку публічного адміністрування;
оцінювати та встановлювати зв’язок між сучасним станом та новітніми тенденціями розвитку теорії та практики у сфері публічного адміністрування;
визначати сутність та тенденції реформ механізму публічного адміністрування;
узагальнювати та доводити необхідність вирішення актуальних питань щодо організації системи публічного адміністрування, децентралізації влади, переосмислення форм і методів публічного адміністрування, участі громадян у вирішенні публічних справ, реалізації концепції електронного урядування, значення адвокації та лобіювання у публічному адмініструванні, проблем реалізації державою свого права власності, конкуренції та трансформації контролю у публічному адмініструванні, надання публічних послуг;
демонструвати та вдосконалювати знання, розуміння та творчі здібності до формування принципово нових ідей та концепцій у сфері сучасного публічного адміністрування;
визначати та формулювати на основі системного наукового аналізу тенденції розвитку практики публічного адміністрування;
комбінувати та модифікувати знання у різних галузях публічного права та теорії управління і впровадити їх в вітчизняну практику публічного адміністрування.
Навчальний посібник також стане у нагоді публічним службовцям, зацікавленим у розвитку професійних знань та компетентностей в сфері публічного адміністрування.
Еще по теме ПЕРЕДМОВА:
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова
- Передмова