Поняття фінансового моніторингу, об'єкти та суб'єкти фінансового моніторингу

Законом України від 18 травня 2010 р. № 2258-17 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та проти­дію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» внесено зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом», через викладення його у новій редакції.

Змінено не лише зміст Закону, а й його назву - «Про запо­бігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Вказаним законом на нотаріусів покладено обов'язок здій­снювати первинний фінансовий моніторинг.

Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування теро­ризму. Відповідний Закон ухвалено 17 листопада 2010 р. на засіданні Верховної Ради.

Конвенція спрямована на створення сучасної та ефектив­ної системи міжнародного співробітництва з метою проведен­ня спільної кримінальної політики задля захисту суспільства від тяжких злочинів. Центральними органами в Україні, відпо­відно, визначено: Міністерство юстиції України (щодо судових рішень про конфіскацію) і Генеральну прокуратуру (щодо про­цесуальних дій під час розслідування кримінальних справ). Органом, уповноваженим в Україні на виконання функцій під­розділу фінансової розвідки у розумінні ст. 46 Конвенції, на­звано центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу.

За ст. 8 вказаного Закону, виконання обов’язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечувалося адво­катами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послу­ги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами- підприємцями, які надавали послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони брали участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:

- купівлі-продажу нерухомості;

- управління активами клієнта;

- управління банківським рахунком або рахунком у цін­них паперах;

- залучення коштів для утворення юридичних осіб, за­безпечення їх діяльності та управління ними;

- утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

Нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніто­рингу не повідомляли Спеціально уповноважений орган фі­нансового моніторингу про свої підозри щодо фінансових опе­рацій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріаль­них дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.

Зауважуємо, що, згідно зі Законом України від 14 жовтня 2014 р. за № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набрав чинності 6 лютого 2015 р., визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про за­побігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одер­жаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Законодавець пропонує визначення поняття таємниці фінансового моніторингу - як інформації, отриманої під час здійснення державного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом, а саме інформації про фінансові опе­рації та їхніх учасників, додаткової інформації, іншої інфор­мації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (від­миванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінан­суванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансови­ми операціями.

Відповідно до підпункту «г» п. 7 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз­му та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищен­ня» (далі - Закон), нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарю­вання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійсню­ються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобіган­ня та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансу­ванню розповсюдження зброї масового знищення, що вклю­чають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Обов'язковий фінансовий моніторинг - сукупність захо­дів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового мо­ніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, ідентифікації, вери­фікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку та­ких операцій та відомостей про їхніх учасників, обов'язкового звітування про них центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та проти­дії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсю­дження зброї масового знищення, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсю­дження зброї масового знищення, регулюються Законом Украї­ни «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз­му та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищен­ня», іншими законодавчими актами України, що регулюють діяльність суб'єктів фінансового моніторингу, актами Кабіне­ту Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про запобіган­ня та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуван­ню розповсюдження зброї масового знищення», до легаліза­ції (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, на­лежать будь-які дії, пов'язані із вчиненням фінансової опера­ції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинен­ня злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на прихован­ня чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їхньої форми (перетво­рення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних унаслідок учинення злочину.

Об'єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх прово­дять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їхніх учасників.

Дія Закону поширюється на громадян України, інозем­ців та осіб без громадянства, фізичних осіб-підприємців, а та­кож на юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші від­окремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансо­вих операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Система фінансового моніторингу передбачає два рівні - первинний і державний.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страховики (перестраховики), страхові (пере­страхові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінан­сові установи;

2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;

4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);

5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які про­водять фінансові операції з переказу коштів;

6) філії або представництва іноземних суб’єктів господар­ської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу:

а) суб’єкти підприємницької діяльності, які надають по­середницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі- продажу нерухомого майна;

б) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

в) суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, зокрема казино, електронне (віртуальне) казино;

г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, що на­дають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарю­вання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);

8) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуван­ню розповсюдження зброї масового знищення (ст. 14 Закону) здійснюються щодо:

1) небанківських фінансових установ - резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокре­ма Національного банку України (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів), філій іно­земних банків, банків - Національним банком України;

2) професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) (окрім банків) - Національною комісією з цінних па­перів та фондового ринку;

3) платіжних організацій платіжних систем та учасників чи членів платіжних систем (у частині надання фінансових по­слуг, крім послуг з переказу коштів), страховиків (перестрахо- виків), страхових (перестрахових) брокерів, ломбардів та ін­ших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповід­но до законодавства надають фінансові послуги (крім фінан­сових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легаліза­ції (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу), - Національною ко­місією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

4) суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здій­снюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтер­ського обліку (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин), - центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної по­літики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню те­роризму;

5) нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань і суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових право­відносин), - Міністерством юстиції України;

6) операторів поштового зв'язку (в частині здійснення ними переказу коштів) - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфе­рі надання послуг поштового зв'язку;

7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові опера­ції з товарами, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економіч­ного розвитку;

8) суб'єктів підприємницької діяльності, які надають по­середницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі- продажу нерухомого майна, - спеціально уповноваженим ор­ганом.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є Націо­нальний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політи­ки у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню теро­ризму, Міністерство юстиції України, центральні органи вико­навчої влади, що забезпечують формування державної політи­ки у сфері надання послуг поштового зв'язку, у сфері економіч­ного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку, Національна комісія, що здійснює державне регу­лювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповно­важений орган.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу мають пра­во одержувати від суб'єктів первинного фінансового моніто­рингу інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за такими суб'єктами в межах Закону. Суб'єкти державного фінансового моніторингу, також Мініс­терство юстиції України, визначають і розробляють процедуру застосування відповідних запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежно виконують рекомендації міжна­родних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, як-от: посилена увага під час погодження створення в таких країнах філій, представ­ництв чи дочірніх підприємств суб'єктів первинного фінансо­вого моніторингу; попередження суб'єктів первинного фінан­сового моніторингу нефінансового сектору про те, що опера­ції з фізичними або юридичними особами у відповідній країні можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; обмеження ділових від­носин або фінансових операцій з відповідною країною або осо­бами в такій країні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, зі 6 лютого 2015 р. фінансова операція підлягає обов’язковому фінансо­вому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюєть­ся, дорівнює чи перевищує 150 000 грн (для суб’єктів госпо­дарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких ін­ших азартних ігор, зокрема електронному (віртуальному) ка­зино, - 30 000 грн) або дорівнює чи перевищує суму в інозем­ній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалент­ну 150 000 грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, зокре­ма електронному (віртуальному) казино, - 30 000 грн), та має одну або більше таких ознак:

1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) ра­хунку з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнахо­дження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

2) купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, також інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засо­бів платежу;

3) зарахування або переказ коштів, надання або отриман­ня кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнахо­дження в державі (на території), що не виконує чи неналежно виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (від­миванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінан­суванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (зокрема дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін - учасників фінансової операції є особа, котра має ра­хунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (на тери­торії). Перелік таких держав (територій) визначається відпо­відно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансу­ванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї ма­сового знищення, і підлягає оприлюдненню;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отри­мання коштів);

5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готів­ковій формі;

6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи-підприємця чи списання коштів з поточ­ного рахунку юридичної або фізичної особи-підприємця, пе­ріод діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстра­ції, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунку юридичної або фізичної особи- підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за догово­рами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестра- хового платежу (страхового чи перестрахового внеску, стра­хової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати ви­купної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахун­ки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, при­дбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб пла­ти за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небан- ківської кредитної установи, в той самий день двічі і більше ра­зів за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено висо­кий ризик. При цьому страхові (перестрахові) брокери здій­снюють обов'язковий фінансовий моніторинг у разі, якщо вони задіяні у проведенні розрахунків та отримують страхо­ві чи перестрахові премії у сумі, зазначеній у вищевказаній ч. 1 ст. 15 Закону. Зупинення фінансових операцій, стосовно яких є мотивована підозра, що вони пов'язані з легалізацією (від­миванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінан­суванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, регулюється ст. 17 Закону.

Державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами державного фінансового моніто­рингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Функції спеціально уповноваженого органу спочатку ви­конував Державний комітет фінансового моніторингу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. за № 455 було затверджено Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, а 29 липня 2015 року По­становою Кабінету Міністрів України затверджено нове Поло­ження про Державну службу фінансового моніторингу Украї­ни за № 537.

Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої вла­ди, діяльність якого спрямовується та координується Кабіне­том Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

До основних завдань Держфінмоніторингу, зокрема, на­лежать: реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення; збирання, оброблен­ня та проведення аналізу (операційного і стратегічного) ін­формації про фінансові операції, що підлягають фінансово­му моніторингу, інших фінансових операцій або інформації, що може бути пов'язана з підозрою в легалізації (відмиван­ні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення; забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; проведення національної оцінки ризиків; налагодження співпраці, взаємодії та інформаційно­го обміну з державними органами, Національним банком, ком­петентними органами іноземних держав та міжнародними ор­ганізаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуван­ню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масо­вого знищення, а також забезпечення в установленому поряд­ку представництва України в міжнародних організаціях з пи­тань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Держфінмоніторинг відповідно до покладених на нього завдань користується широким колом повноважень, з яких доцільно виокремити такі:

- забезпечує взяття на облік та зняття в установленому порядку з обліку суб'єктів первинного фінансового моніто­рингу;

- вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніто­рингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає захо­дів, передбачених законами, а також повідомляє відповідним суб'єктам державного фінансового моніторингу, які за Зако­ном України «Про запобігання та протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масово­го знищення» виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

- здійснює типологічні дослідження у сфері протидії ле­галізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсю­дження зброї масового знищення;

- забезпечує координацію діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- забезпечує в установленому порядку організацію та ко­ординацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфіка­ції спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та відповідальних працівників суб'єктів первин­ного фінансового моніторингу, а також працівників, залуче­них до проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розпо­всюдження зброї масового знищення на базі відповідного на­вчального закладу, що належить до сфери управління Держ- фінмоніторингу;

- надає відповідно до законодавства суб'єктам держав­ного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- забезпечує ведення обліку: інформації про фінансо­ві операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу; ін­формації про результати досудового розслідування та ухва­лені судові рішення у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовуються) надані узагальне­ні матеріали, та про кількість осіб, які вчинили кримінальні правопорушення або підозрюються в їх учиненні, а також осіб, засуджених за вчинення злочинів; інформації про конфіскова­ні активи та активи, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовують­ся) надані узагальнені матеріали, та про кількість осіб, стосов­но яких судом ухвалено рішення про конфіскацію активів та на активи яких накладено арешт; надісланих і виконаних між­народних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення; суб'єктів первинного фінансового моніторингу, а також здійснює інші повноважен­ня, визначені Законом.

При цьому державне регулювання і нагляд у сфері запо­бігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні по­слуги, здійснюються Міністерством юстиції України.

У п. 3 Положення про Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республі­ці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністер­ства юстиції України від 23 червня 2011 р. №1707/5, до одно­го з найважливіших завдань віднесено протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (щодо нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань, суб'єктів господарювання, що надають юри­дичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудо­вих відносин)).

З метою реалізації цього завдання на головні терито­ріальні управління юстиції покладено виконання таких повно­важень та обов'язків: здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю від­повідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу - но­таріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань, суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових відносин), шляхом про­ведення планових та позапланових перевірок, зокрема виїз­них; забезпечення надання методологічної, методичної та ін­шої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу; здійснення регулювання з урахуванням політики, процедур і систем контролю оцінки ризиків у сфері запобігання та про­тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсю­дження зброї масового знищення з метою визначення відпо­відності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фі­нансового моніторингу, та зменшення ризиків під час їх діяль­ності у цій сфері; вимагання від суб'єктів первинного фінан­сового моніторингу виконання вимог законодавства, що ре­гулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб'єктами первинного фінансового моні­торингу, а в разі виявлення порушень вимог законодавства - вжиття заходів для їх усунення; виконання перевірки органі­зації професійної підготовки працівників та керівників під­розділів, відповідальних за проведення фінансового моніто­рингу; застосування санкцій до суб'єктів первинного фінансо­вого моніторингу; інформування Мін'юсту з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення зако­нодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб'єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення; подання (за наявності) Мін'юсту інформації про припинення діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу; забезпечення зберігання інформа­ції, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фі­нансового моніторингу і правоохоронних органів; одержання від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформації, необхідної для виконання ним функцій з регулювання і нагля­ду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Міністерство юстиції України як суб'єкт державного фі­нансового моніторингу 29 вересня 2010 р. за № 2339/5 за­твердило Положення про здійснення фінансового моніторин­гу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання яких здійснює Міністерство юстиції України, яке втратило чинність згідно з Наказом Мін'юсту від 18.06.2015 р. № 999/5. Вказаним наказом затверджено нове Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моні­торингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України».

Положенням врегульовано діяльність суб'єктів первин­ного фінансового моніторингу та їхніх відокремлених під­розділів, а саме: нотаріусів; адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань; суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках тру­дових правовідносин).

Спільним Наказом Міністерства фінансів України та Мініс­терства юстиції України від 28 березня 2013 р. за № 434/567/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2013 р. за № 616/23148, було затверджено Порядок обміну ін­формацією між Державною службою фінансового моніторин­гу і Міністерством юстиції України для підвищення ефектив­ності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первин­ного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, який був скасований спільним Наказом Міністерства фінан­сів України та Міністерства юстиції України № 521/796/5 від 27 травня 2015 року № 521/796/5.

Цим наказом затверджено новий Порядок обміну інфор­мацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Міністерством юстиції України для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз­му та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищен­ня. Нормативним актом визначено механізм обміну інформа­цією між Держфінмоніторингом та суб’єктом державного фі­нансового моніторингу - Мін’юстом з метою підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням вимог зако­нодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення нотаріусами, адвокатами, адвокатськими бюро та об’єднаннями і суб’єктами господарювання, що надають юри­дичні послуги (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин), - суб’єктами первинного фінансово­го моніторингу, нагляд за якими здійснює Мін’юст.

Мін’юст України надає Держфінмоніторингу інформацію щодо підвищення ефективності здійснення нагляду за додер­жанням суб’єктами вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме:

- інформацію про виявлені порушення суб’єктами зако­нодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та заходи, вжиті для їх усунення;

- узагальнену інформацію про дотримання суб’єктами, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Мін’юст, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалі­зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;

- інформацію (за наявності) про припинення діяльності суб’єктів, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Мін’юст;

- інформацію про суб’єктів, що включені до квартальних планів перевірок Мін’юсту, та його територіальні органи.

5.2.