Дотримання Україною зобов’язань Резолюція 1179 (1999)

Неофіційний переклад

РАДА ЄВРОПИ ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ

Страсбург, 27 січня 1999 року

Дотримання Україною зобов’язань Резолюція 1179 (1999)^[CCCXXXIX]

1. Асамблея зазначає, що з часу вступу до Організації 9 листопада 1995 року Україна, як країна-член, виконала частину зобов’язань, які містяться у Висновку № 190 (1995).

2. Асамблея вітає, що:

I) Україна досягла врегулювання міжнародних спорів мирними засобами, уникнула широкомасштабних соціальних заворушень або громадянської війни і стала фактором стабільності в регіоні;

II) нова Конституція була прийнята протягом року з моменту вступу;

Пі) Україна підписала майже всі головні конвенції Ради Європи, які передбачені Висновком № 190 (1995), зокрема Європейську конвенцію з прав людини та протоколи № 1, 2, 4, 7 та 11 до неї, Європейську конвенцію про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, Рамкову конвенцію про захист національних меншин та Європейську хартію місцевого самоврядування;

IV. Закон України ’’Про вибори Президента України” був прийнятий;

V. Конституція Автономної Республіки Крим була схвалена.

3. Однак у світлі доповіді її Комітету з питань виконання обов’язків і зобов’язань країнами-членами, Асамблея висловлює жаль, що у перехідний період між тоталітарною та демократичною державою Україна не досягла чіткого розподілу між судовою, законодавчою та виконавчою владами. Існує постійний контроль виконавчої влади і рішучість добиватись та утримувати політичну владу, іноді незаконно, що може

Додаток 9 неналежним чином вплинути на наступні президентські вибори, які повинні відбутися у жовтні 1999 року.

4. Органи влади України все ще повинні вжити багато заходів для забезпечення верховенства права, про що свідчить невико­нання рішень судів, зростання корупції та злочинності і залучення військового складу Міністерства внутрішніх справ для приватних цілей.

5. Законодавчий процес відбувається повільно, і тільки декілька основних законодавчих актів, зазначених у Висновку № 190, були прийняті. Нові Цивільний та Кримінальний кодекси з великими труднощами були розглянуті Верховною Радою (Парламентом), досягнуто незначного прогресу у прийнятті законодавства щодо реформування судової системи та Генеральної прокуратури, що має бути пріоритетною справою з метою якомога більшого скорочення перехідного періоду, передбаченого Конституцією.

6. Передача відповідальності за пенітенціарну систему до Міністерства юстиції здійснюється повільно.

7. Законодавство щодо місцевого самоврядування має бути ухвалене без подальшого зволікання відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, включаючи чітке розмежування міждержавною адміністрацією та муніципальними радами, що обираються. Новий статус Києва і Севастополя повинен бути визначений відповідно до Конституції та Європейської хартії місцевого самоврядування.

8. Що стосується смертної кари, Україна, вочевидь, не виконала своїх зобов’язань (відповідно до офіційних джерел 212 осіб були страчені за період між 9 листопада 1995 року та 11 березня 1997 року). В той же час Асамблея зазначає, що з 11 березня 1997 р. в Україні був введений фактичний мораторій на виконання смертних вироків. Асамблея наполягає на підтвердженні мораторію ’’де-юре”. Верховна Рада повинна ратифікувати Протокол № 6 до Європейської конвенції з прав людини в пріоритетному порядку.

9. Заяви про тортури та погане поводження у місцях позбавлення волі мають бути ретельно вивчені, діяльність поліції повинна підлягати більшому контролю з боку незалежного або судового органу.

10. Державні засоби масової інформації повинні розвивати нейтральну та незалежну редакторську лінію, та, у разі започаткування будь-якого судового процесу проти опозиційних засобів масової інформації, він має відбуватися з неухильним

дотриманням процедури, без примусу засобу масової інформації, стосовно якого провадиться слідство, до закриття.

11. Процес розгляду оскарження результатів виборів має бути спрощений, і повинні бути встановлені та дотримані строки подання та розгляду скарг.

12. Асамблея вітає укладення 4 вересня 1998 р. угоди між Урядами України та Республіки Узбекистан стосовно спрощення для кримських татар порядку виходу з громадянства Узбеки­стану. У цьому зв’язку Асамблея заохочує органи влади України прискорити процес отримання кримськими татарами громадян­ства України з метою надання можливості кримським татарам, які постійно проживають в Криму, взяти участь у президентських виборах у жовтні 1999 року.

13. Асамблея ще раз наголошує на важливості фактичного мораторію на виконання смертних вироків і твердо заявляє, що у разі будь-якого виконання смертних вироків у подальшому повно­важення Української парламентської делегації будуть анульовані на наступній частині сесії Асамблеї відповідно до правила 6 Правил Процедури.

14. Асамблея вважає, що органи влади України, включаючи Верховну Раду України, значною мірою несуть відповідальність за недотримання Україною зобов’язань, взятих під час вступу до Ради Європи, зокрема тих, які стосуються прийняття протягом одного року після вступу:

• рамкового документа про правову політику України у сфері захисту прав людини;

• рамкового документа про правову та судову реформи;

• нового Кримінального кодексу та нового Цивільно- процесуального кодексу;

• нового закону про політичні партії, хоча новий Закон України ’’Про вибори народних депутатів України” вже був схвалений.

Більше того, Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати протягом трьох років з моменту вступу (9 листопада 1995 року) Протокол № 6 до Європейської конвенції з прав людини стосовно скасування смертної кари. На даний час строк вичерпаний, а Протокол не ратифікований. Крім того, Україна не виконала своє зобов’язання ратифікувати протягом одного року з моменту вступу Європейську хартію регіональних мов та мов меншин.

15. Це є обгрунтуванням для прийняття Асамблеєю у разі нездійснення до вікриття червневої частини сесії 1999 року

Додаток 9 значного прогресу у виконанні цих зобов’язань рішення:

а) анулювати повноваження Української парламентської делегації відповідно до правила 6 Правил Процедури до того часу, поки ці зобов’язання не будуть повністю виконані;

б) рекомендувати Комітету Міністрів розпочати процедуру призупинення прав України бути представленою, відповідно до статті 8 Статуту Ради Європи.

16. Асамблея приймає рішення передати цю резолюцію до Європейського парламенту, Європейської комісії, ОБСЄ, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Конгресу місцевих і регіональних органів влади Європи та пропонує їм взяти до уваги її положення у процесі співробітництва з Україною для надання допомоги державі у розв’язанні вищезгаданих проблем.