Економічна ситуація в Росії та Україні Резолюція 1180 (1999)

Неофіційний переклад

РАДА ЄВРОПИ

ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ

Економічна ситуація в Росії та Україні Резолюція 1180 (1999)^[CCCXLI]

1. Асамблея з великим занепокоєнням спостерігає погіршення економічної ситуації в Росії та Україні.

Додаток 11 країнами з метою покращення ситуації, продовжує панувати криза, яка веде до швидкого падіння вже й так нестабільного життєвого рівня, а також негативно впливає на сусідні країни, що розвиваються, і навіть на всю Європу і світову економіку в цілому.

2. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу складної ситуації з продуктами харчування, і особливо відсутності медикаментів та медичного забезпечення, зокрема в Росії, а також в Україні. Вона вітає також численні міжнародні спроби забезпечити потребуючу частину населення продуктами харчування та медикаментами і готовність місцевої влади забезпечити ефективний і справедливий їх розподіл. Асамблея також заохочує країни до надання додаткової гуманітарної допомоги, особливо віддаленим районам на півночі Росії, де виникають труднощі з транспортуванням через суворість зимових погодних умов, а також збіднілим областям України - таким як Чернівецька, і особливо Закарпатська область, де катастрофічне стихійне лихо суттєво погіршило становище. Асамблея закликає Україну і Росію зробити все можливе для полегшення доставки гуманітарної допомоги на територію України і сприяння її подальшому надходженню до тих верств населення, які її потребують.

3. Росія здійснила важливі і безповоротні зміни у сфері ринкової економіки, але вона не скористалась численними можливостями, які їй було запропоновано протягом останніх років для проведення фундаментальних реформ у сфері економіки.

4. Величезна допомога, що надавалась міжнародною спільнотою протягом останніх років, виявилась неефективною: банківська система не була вдосконалена, не підвищився показник промислового і сільськогосподарського виробництва, Державний бюджет не збалансований, змарновано значну частину соціальної підтримки, російський капітал продовжує залишати країну. Асамблея закликає донорів і реципієнтів до детального розгляду причин невдалого впровадження політики МВФ та інших провідних міжнародних фінансових установ щодо Росії та України і нецільового використання ресурсів іноземних фондів, з метою уникнення подібних помилок у майбутньому,

коли необхідне сприяння, що буде виходити за межі гуманітарної допомоги, може здійснюватись в більш безпечних умовах.

5. Щоб вищезазначене могло втілитись у життя, для Росії та України настав час подбати про створення умов, в яких відбудеться оздоровлення економіки. Цей процес набуває виняткового значення, оскільки лише за умови процвітання Росія і Україна можуть забезпечити стабільність, мир та взаємодію в Європі і за її межами.

6. Асамблея щиро вірить у те, що кожна країна повинна самостійно обирати і розвивати власний державний устрій, а демократія і чинні закони стоятимуть на сторожі стабільного розвитку. В Росії та Україні перехідний період і процес модернізації будуть неминуче довготривалими, можливо буде відбуватись навіть протягом десятиліть, оскільки це зумовлено історичним успадкуванням соціального, економічного та морального розпаду суспільства. Відповідно будуть високо оцінені зростаюча підтримка народу і наявність потужних демократичних механізмів, розвиток місцевого самоврядування та збільшення активності громадян згідно з Європейською хартією місцевого самоврядування. Більша узгодженість дій президентської і державної адміністрації з роботою парламенту є вирішальним фактором в ефективному управлінні державою.

7. Глибока економічна криза в Росії сталася через труднощі впровадження структурних змін і недостатню увагу до реальної сфери економіки. Це призвело до формування ситуації, яку характеризує наступне:

I. приватизація, яка не принесла очікуваних результатів, а, навпаки, зберегла, зміцнила і навіть створила монополії та олігополії; та недостатня модернізація регулювання діяльності підприємств;

II. регулювання економічної діяльності, що не відповідає сучасним вимогам;

III. слабка банківська система;

IV. утворення конгломератів у сфері фінансів, промисловості і засобах масової інформації, які мають вплив на державні справи, але не піддаються демократичному контролю;

V. недостатня участь народних мас у проведенні економічних реформ, зменшення вкрай необхідної підтримки народу;

VI. значний дисбаланс заможності та особливо низька платоспроможність і навіть бідність серед деяких верств населення; сюди відноситься соціальне забезпечення: заробітна плата, пенсії тощо;

VII. зростання бартерної форми розрахунків та тіньової економіки;

VIII. вузька база оподаткування і управління податковою політикою;

IX. хвилюючий зріст злочинності і корупції.

Вищенаведені обставини сприяють перебуванню країни в тяжкій бюджетній кризі, коли грошова і фіскальна політика недостатньо налагоджена, а також загрозливому зростанню внутрішньої та зовнішньої заборгованості.

8. Перед Україною постала переважна більшість тих труднощів перехідного періоду, з якими зіткнулась Росія, вона і зараз має справу з багатьма проблемами, про які згадувалось у 7-му пункті, оскільки економічна діяльність цих країн тісно взаємозв'язана. Сьогодні Україна має непогані шанси подолати кризу, оскільки вона залучила обмежену кількість спекулятивного капіталу і неухильно дотримувалась обачливої політики щодо бюджету, тим самим отримавши незначну зовнішню заборгованість, яку можна погасити.

9. Європа і вся міжнародна спільнота вирішують питання першочергової важливості: чи потрібно і чи будуть вони здатними забезпечити фінансову і матеріальну підтримку Росії, коли з іншого боку є Україна з подібними, але менш драматичними обставинами. Асамблея переконана, що нагальна потреба Європи і світової економіки у стабільних, передбачуваних та економічно життєздатних Росії і Україні передбачає сприяння в напрямі економічного розвитку, збалансування бюджету, реформування фінансової сфери, а також надання необхідної соціальної та гуманітарної допомоги. Навіть у разі повільного впровадження структурних реформ або нераціонального використання частини наданої допомоги Європа та міжнародна спільнота повинні активізувати фінансову та інші форми допомоги, оскільки при відсутності зрушень у проведенні побічних реформ може виникнути протидія і блокування реформ, а наслідкова дестабілізація буде коштувати більше обом сторонам.

10. Асамблея закликає країни-члени Ради Європи до самостійного сприяння Росії, Україні, іншим країнам Співдружності Незалежних Держав, а також до допомоги їм у рамках міжнародних установ, щоб вони змогли:

I. організувати людські ресурси згідно з вимогами ринкової економіки;

11. впровадити приватизацію для становлення конкурентоспроможної економіки і чіткого розподілу політичної та економічної влад, що дасть можливість розвитку чесної конкуренції;

III. запровадити чітке, стабільне і прозоре законодавство, особливо в банківській сфері, що потребує суворого дотримання міжнародно визнаної системи бухгалтерського обліку, а також судову систему, особливо по відношенню до жорстких форм боротьби з усіма проявами злочинності і корупції;

IV. досягти реальної економічної взаємодії як між областями Росії і України, так і між країнами в цілому, яка б базувалася на міжнародних законах торгівлі.

II. У сфері соціальної допомоги необхідно впровадити можливість прямої взаємодії країн-донорів з країнами, які отримують допомогу, а також областей України і Росії. Завдяки подібній співпраці керівників державної влади з регіональними організаціями з'явиться можливість продуктивнішого використання ресурсів, які краще підлягають громадському контролю під час виконання завдань. Асамблея також закликає Росію і Україну якомога швидше підписати і затвердити Європейську соціальну хартію та її Протоколи.

12. Асамблея нагадує про багатство України і Росії на людські та природні ресурси. Для того щоб громадяни цих країн змогли здійснити свій внесок у процес оздоровлення держави, необхідно потрудитись над різностороннім розвитком економіки, рухаючись від надмірної сировинної та енергетичної залежності країни до посідання нею місця провідного виробника та постачальника послуг. Лише таким чином можна уникнути впливу на загальну економіку падіння цін ресурсів, яке періодично трапляється, і водночас повного мірою залучити людей до процесу економічного розвитку. Для цього економіка зобов'язана мати внутрішній та іноземний капітал, і єдиним засобом його збільшення є точне встановлення переваг кожного регіону.

13. Асамблея підтримує довгострокову, систематичну діяльність по використанню трудових ресурсів для становлення ринкової економіки і формування міцного середнього класу в Росії і Україні. Зазначена стратегія має включати:

I. широкомасштабну взаємодію між університетами, зокрема між економічними, юридичними та факультетами менеджменту;

II. підтримку співробітництва між торговельними організаціями, торговельними палатами, об'єднаннями, середніми та малими підприємствами шляхом сприяння обміну досвідом та навчання працівників для зміцнення цих організацій;

III. підтримку взаємодії місцевих органів влади, що стосується обміну досвідом, навчання працівників, втілення досвіду місцевих громад та транскордонного співробітництва;

IV. підтримку України і Росії у пристосуванні системи освіти до потреб ринкової економіки.

14.Отже, країни-учасниці Ради Європи та вся міжнародна спільнота повинні, незважаючи на нещодавні розчарування, повністю підтримувати вищезазначені плани дій, при цьому стимулювати Росію і Україну створити умови для вільної торгівлі та інвестування у відносинах між собою та з іншими країнами. Лібералізація і припинення регулювання іноземної торгівлі, як цього вимагає Світова організація торгівлі, за умови реалізації, можуть стати вирішальним фактором у становленні ясності у цих сферах, яку намагаються здійснити члени Ради Європи, включаючи країни-учасниці Європейського Союзу. Зі свого боку, держави-члени Ради Європи повинні зменшити міру захисту. Всі сторони повинні неухильно рухатись у напрямі "єдиного пан’європейського ринку", який було передбачено в Резолюції № 1078 (1996) Асамблеї щодо економічної ситуації в Білорусі, Росії та Україні.

15. Асамблея рекомендує державам-членам Ради Європи прискорити співробітництво між Російською Федерацією і Україною, спрямоване на розкриття фактів незаконного вивозу

капіталу з цих країн, повернення його назад у Країну, а також перекриття шляхів відтоку капіталу.

16. Беручи до уваги безумовне визнання Росією своїх боргів, а також складну соціально-економічну ситуацію в країні, Асамблея закликає кредиторів сприятливо поставитись до прохання перегляду заборгованості Російської Федерації і розглянути можливість анулювання частини заборгованості Радянського Союзу.

17. Асамблея вважає за необхідне знайти шляхи для налагодження співробітництва між Російською Федерацією і Україною, а також між ними та Фондом соціального розвитку Ради Європи, передбачаючи можливість надання Фондом термінової допомоги обом країнам з метою полегшення наслідків стихійних лих, піклування про долю біженців, вимушених переселенців, дітей та людей похилого віку.

18. На завершення, Рада Європи висловлює впевненість у тому, що Україна і Росія, за підтримки Європи та всієї міжнародної спільноти, з часом подолають труднощі даного періоду, а також досягнуть успіхів у зміцненні демократії та стабільного економічного зростання на благо миру і процвітання у світі.