<<
>>

ВСТУП

Юристи, вчені, теоретики прав людини слідом за Загальною декларацією прав людини повторюють, що в концепції прав людини лежить людська гідність. Ми маємо права, оскільки ми є людьми — неповторними індивідуума­ми та особистостями.

Тому ні держава, ні хто інший від її імені не має права робити з нами все, що їм заманеться (на­приклад, катувати, тримати без рішення суду, вбивати, при­нижувати, обмежувати та інше). Влада правителів над нами обмежена правами та свободами громадян, що регламенту­ється Основним Законом держави — Конституцією — і саме її виконання робить державу правовою, реалізуючи прин­цип верховенства права та закону, встановлюючи взаємні права та обов'язки. Іноді гідність обґрунтовуюється також різними зобов'язаннями з боку держави.

На відміну від прав, які можна прищепити «зверху», за допомогою закону, відчуття власної людської гідності мож­на повернути собі тільки добиваючись цього, так як історія прав людини це історія боротьби, повстань, страйків, пору­шення заборони. Подолання страху, вимога від правлячих належного дотримання своїх прав, встановлення відпові­дальності та несення ризику за себе та за інших, дозволяють нам відчути власну цінність навіть коли ми програємо. Тільки безпосередній досвід боротьби за свою та майбутніх нащадків гідність дозволяє нам зрозуміти її значимість.

Ні права, ні свобод ніхто нікому в історії не дарував тільки тому, що людина здавалася комусь мудрою та спра­ведливою, оскільки жодна влада не любить себе обмежува­ти. Історія прав людини — це історія бунтів, повстань, мані­фестацій, тюремних ув'язнень, судових процесів...

Права людини, як правило зазвичай, є вистраждані та кровопролитні. Але поодинці людина не може нічого вибо­роти. Заради того, щоб у особистості були права, боролися цілі покоління — колективно, створюючи групи, рухи, орга­нізації. Саме ці покоління зародили не тільки ідеї прав лю­дини, а й ідеї громадянського суспільства — єднання людей.

Громадянське суспільство формує позицію громадян і їх­нього вміння, уможливлює боротьбу за права індивідуума при одночасному дотриманні принципу правової держави, без звертання до насильства; надає інструменти та пускає в хід процедури постійного контролю влади народом. А це значить, що не можна гарантувати права людини в державі, де не існує громадянського суспільства.

Без дотримання прав людини сьогодні в світі не може іс­нувати жодної держави, а права людини не можуть існувати без громадянського суспільства як взірця осмислення по­треб — особистих, політичних, соціальних, культурних, економічних, екологічних, інформаційних, колективних та духовних. Все це потребує не тільки доктринального осмис­лення в теорії права, політології, філософії, соціології, але повинно пройти крізь призму генезису кожного народу. Саме ця призма генезису надасть не тільки універсальність, яка так потрібна в теперішній час праву, але й отримає влас­не національне забарвлення, що буде відрізняти розвиток та становлення права одного народу, в рамках громадянського суспільства, від іншого. В цьому підході, права людини бу­дуть мати індивідуальність, а значить власне обличчя.

Тому створення подібного навчального посібника для вищих навчальних закладів є необхідним для закладення у студентів — майбутніх нащадків України — ідей про люд­ську гідність, історико-культурні цінності прав людини та громадянське суспільство.

Даний навчальний посібник є одним із новаційних ви­дань з прав людини та громадянського суспільства. Нав­чальний посібник розроблено у відповідності з навчальним планом підготовки юристів-бакалаврів денної та заочної форм навчання Одеської національної морської академії на кафедрі адміністративного та кримінального права.

Авторський колектив виражає вдячність науковцям, які відізвалися при написанні навчального посібника, надали свої зауваження та пропозиції — Баймуратов М. О., Гринен­ко О. О., Корчевна Л. О., Крестовська Н. М. та інші.

<< | >>
Источник: Права людини та громадянське суспільство : навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Б. В. Бабін, А. В. Ковбан. - Одеса : Фенікс,2014. - 320 с.. 2014

Еще по теме ВСТУП:

  1. Субъекты, управомоченные на подачу жалобы, представления в порядке надзора на вступившие в законную силу решения и определения. Судебные органы, осуществляющие пересмотр решений, определений, вступивших в законную силу
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. ВСТУП
  6. ВСТУП
  7. 113. С какого момента Президент РФ считается вступившим в должность?
  8. 27. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора.
  9. Вступ.
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
  15. Вступ
  16. Вступ
  17. ВСТУП
  18. ВСТУП
  19. ВСТУП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -