Тема 3. Грошовий ринок
3.1. Лекції
Проблемна лекція
Тема. Проблеми функціонування грошового ринку в Україні. Тема. Проблеми регулювання попиту та пропозиції на грошовому ринку в Україні.
Лекція-візуалізація
Тема.
Сектори прямого та опосередкованого фінансування грошового ринку.Лекція із заздалегідь запланованими помилками
Тема. Співвідношення між фінансовим та грошовим ринком. Тема. Ринок грошей та ринок капіталів: спільні та відмінні риси. Тема. Інструменти ринку капіталів.
Лекція-конференція
Тема. Інструменти грошового ринку:
• Боргові
• Депозитні зобов’язання
• Позичкові зобов’язання
• Неборгові.
Лекція — прес-конференція
Тема. Мотиви попиту на гроші
• Трансакційний
• Завбачливості
• Спекулятивний.
Лекція-консультація
Тема. Попит і пропозиція на грошовому ринку Лекція-діалог або лекція-бесіда Тема. Інструменти ринку грошей, найбільш популярні в Україні. Лекція-дискусія
Тема. Чинники впливу на попит та пропозицію на грошовому ринку.
Лекція з розглядом конкретних ситуацій
Тема. Типи посередників на грошовому ринку.
3.2. Семінарські заняття
Міждисциплінарні семінари
Тема. Законодавче регулювання грошового ринку.
Проблемні семінари
Тема. Проблеми розвитку сектору опосередкованого фінансування в Україні.
Тематичні семінари
Тема. Трансформація сутності мотивів попиту на гроші.
Орієнтаційні семінари
Тема. Погляди Л. Харісса, Р. Г. Габбарда, Ф. С. Мишкіна та А. С. Гальчинського на поняття «Грошовий ринок», «Фінансовий ринок».
Системні семінари
Тема. Системна структуризація грошового ринку. Тема. Системні засади функціонування ринку грошей.
3.3. Ділові ігри та кейси
Завдання 1.
Група поділяється на дві підгрупи, кожна з яких отримує завдання, на вирішення якого надається 7 хв. Представники кожної із груп після обговорення отримують по 3 хвилини на виступ та по 5 хвилин на запитання іншої команди.
Члени кращої команди отримують позитивні оцінки.Завдання для першої групи. Підприємство «А» планує впровадження інноваційного проекту та розширити виробництво шляхом закупівлі високотехнологічного обладнання. Період окупності проекту — 10 років. Які інструменти грошового ринку доречно використати підприємству для залучення фінансування?
Завдання для другої групи. Підприємство «Б» потребує додаткових коштів на будівництво транспортного шляху від виробничого комбінату до головного магістрального шляху довжиною 1 км. Які інструменти грошового ринку доречно використати підприємству для залучення фінансування?
Завдання 2.
Група поділяється на дві підгрупи, кожна з яких отримує завдання, на вирішення якого надається 5 хв. Представники кожної із груп після обговорення отримують по 3 хвилини на виступ та по 5 хвилин на запитання іншої команди. Члени кращої команди отримують позитивні оцінки.
Завдання для першої групи. Наведіть приклади руху грошей у секторі прямого фінансування. Обґрунтуйте свою позицію.
Завдання для другої групи. Наведіть приклади руху грошей у секторі опосередкованого фінансування. Обгрунтуйте свою позицію.
Завдання 3.
Аудиторія розбивається на три групи. Кожній із груп видаються тести. Час розв’язування тестів — 5 хвилин. За кожну правильну відповідь група отримує 1 бал. Члени кращої команди отримують позитивні оцінки.
Запитання.
1. Між пропозицією грошей і грошовим мультиплікатором існує зв’язок:
a) прямо пропорційний
b) обернено пропорційний.
2. Як впливає норма обов’язкового резервування на пропозицію грошей:
a) прямо
b) обернено
c) не впливає.
3. Продаж грошей передбачає:
a) перехід права власності
b) перехід права розпорядження
c) перехід права користування
d) правильні пункти а, с
e) правильні пункти а, Ь.
4. Ціною на грошовому ринку є:
a) обмінний курс
b) процент
c) номінал грошових одиниць
d) правильні пункти Ь, с.
5. Фінансові інструменти — це...
a) зобов’язання покупців перед продавцями грошей
b) право покупців здійснити купівлю
c) інструмент визначення ціни на грошовому ринку.
6. До неборгових належать зобов’язання:
a) зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей
b) зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах
c) за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму.
7. До боргових відносять зобов’язання:
a) з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей
b) з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах
c) за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму.
8. Форма боргових зобов’язань:
a) додаткова кредитна емісія
b) деривативні інструменти
c) акції
d) облігації
e) строкові депозити
f) ощадні сертифікати
g) усі відповіді правильні
h) немає правильної відповіді.
9. Форма неборгових зобов’язань:
a) додаткова кредитна емісія
b) деривативні інструменти
c) акції
d) облігації
e) строкові депозити
f) ощадні сертифікати
g) усі відповіді правильні
h) немає правильної відповіді.
10. Групи економічних суб’єктів у інституційній моделі грошового ринку:
a) ті, що позичають гроші; уряд, домогосподарства, експортери; ті, що заощаджують гроші
b) уряд, податкові органи, фінансові посередники
c) імпортери, експортери, домогосподарства, уряд
d) ті, що заощаджують гроші; ті, що запозичують гроші; фінансові посередники.
11. За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на сектори:
a) національної валюти та іноземної валюти
b) касовий та строковий
c) готівковий та безготівковий
d) прямого фінансування та опосередкованого
e) державного фінансування та комерційного.
12. У секторі прямого фінансування такі канали руху грошей:
a) канал руху валютних цінностей та руху національної валюти
b) канал руху готівкових та безготівкових коштів
c) канал капітального фінансування та канал запозичень
13.3а видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців, у грошовому ринку можна виділити сегменти:
a) ринок позикових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок
b) фондовий ринок, ринок банківських кредитів та ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ
c) ринок грошей та ринок капіталів.
14. За інституційними ознаками грошових потоків можна виокремити такі сектори грошового ринку:
a) ринок позикових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок
b) фондовий ринок, ринок банківських кредитів та ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ
c) ринок грошей та ринок капіталів.
15. За економічним призначенням купівлі грошей грошовий ринок поділяють на:
a) ринок позикових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок
b) фондовий ринок, ринок банківських кредитів та ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ, ринок позикових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок
c) фондовий ринок, ринок банківських кредитів та ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ
d) ринок грошей та ринок капіталів.
16. Попит на гроші виступає як:
a) маса грошей, яку економічні суб’єкти втрачають на задоволення своїх потреб
b) рух грошей каналами обороту (осідання грошей у касах та на поточних і строкових рахунках фірм та сімейних господарств у банках)
c) запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.
17. У міру зростання попиту на гроші:
a) швидкість обігу грошей зменшиться
b) швидкість обігу грошей зросте
c) не зміниться.
___ І 118 І
18. У міру зниження попиту на гроші:
a) швидкість обігу грошей зменшиться
b) швидкість обігу грошей зросте
c) не зміниться.
19. Цілі накопичення грошей:
a) створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб’єктів у товарах та послугах
b) накопичення грошей як капіталу
c) очікування загрози додаткової кредитної емісії
d) уповільнення руху грошей каналами обороту
e) правильні пункти а, с, d
f) правильні пункти а, b
g) правильні пункти b, d.
20. Трансакційний (операційний) мотив попиту на гроші полягає в тому, що:
a) економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання
b) юридичні й фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби
c) економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх на високодохідні фінансові інструменти.
21. Мотив завбачливості попиту на гроші полягає в тому, що:
d) економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх на високодохідні фінансові інструменти
e) економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні особисте та виробниче споживання
f) юридичні й фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби.
22. Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, що:
a) економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні особисте та виробниче споживання
b) економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти
с) юридичні й фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби.
23. Чинники впливу на пропозицію грошей (вибрати правильні відповіді):
a) зміна обсягів виробництва
b) зміна абсолютного рівня цін
c) зміни типової ринкової процентної ставки
d) зміна швидкості обігу грошей
e) зміна багатства
f) зміна норми процента
g) накопичення багатства
h) зростання процентних ставок за депозитами
i) низький стан довіри до банків
j) зміна норми обов’язкового резервування
k) інфляція
l) зміна облікової ставки
т) тінізація підприємницької діяльності п) очікування погіршення кон’юнктури ринків.
24. Чинники впливу на попит на гроші (вибрати правильні відповіді):
a) зміна обсягів виробництва
b) зміна абсолютного рівня цін
c) зміни типової ринкової процентної ставки
d) зміна швидкості обігу грошей
e) зміна багатства
f) зміна норми процента
g) накопичення багатства
h) зростання процентних ставок за депозитами
i) низький стан довіри до банків
j) зміна норми обов’язкового резервування
k) інфляція
l) зміна облікової ставки
ш) тінізація підприємницької діяльності п) очікування погіршення кон’юнктури ринків.
25. Цей чинник впливу на попит на гроші обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей:
a) зміна обсягів виробництва
b) зміна абсолютного рівня цін
c) зміна швидкості обігу грошей
d) зміна норми відсотка
e) накопичення багатства
f) інфляція
g) очікування погіршення кон’юнктури ринків.
Завдання 4.
Група поділяється на підгрупи по 4—6 осіб. Групам попередньо роздається кейс для обговорення, на занятті представники груп репрезентують вироблені рішення.
Кейс. Філософський погляд на біржу
Вступ
На одному з майданчиків української біржі виникла проблема. З 300 учасників ринку активні лише 20 %, саме вони і забезпечують 80 % оборотів (принцип Паретто у дії). Решта дилерів — назвемо їх «споглядачами» — поводяться пасивно, проводячи протягом року лише кілька операцій або взагалі жодної. Організатора ринку це не влаштовує, і він хотів би змінити ситуацію на біржі.
Проблема
На ринку цінних паперів, про який піде мова, клірингом (система процедур за визначенням і заліком взаємних вимог і зобов’язань дилерів) і розрахунками за операціями (оплата і постачання цінних паперів) займається професійний учасник, який ліцензує, — Організатор ринку (юридична особа). Номінально на майданчику статус дилера цінних паперів має 300 організацій (далі — Учасники ринку). Учасники ринку з кожної укладеної операції платять Організаторові ринку відсоток як оплату його послуг. При цьому Організатора влаштовує активність лише 60-ти, максимум 90-та дилерів. Останні здійснюють епізодичні операції. Є також організації, на рахунку яких немає жодної операції. Формально до них не можна пред’явити претензії, тому що в укладених ними договорах з Центробанком про отримання статусу учасника ринку цінних паперів немає вимог до обов’язкового обсягу операцій.
Проте, на думку Організатора ринку, такі малоактивні дилери абсолютно незаслужено користуються низкою привілеїв. Фактично вони отримують безкоштовний доступ до інформації, у формуванні якої, на відміну від активних дилерів, не беруть ніякої участі. Йдеться про користування онлайн-даними стосовно ринку (котирування, перелік операцій, індекси), що мають реальну ціну. Відповідні продукти спеціалізованих інформаційних агентств коштують досить дорого, причому між мінімальною і максимальною сумою існує 30-кратна різниця, залежно від об-
п*п__________________________________________________
сягу і частоти оновлення даних. Крім того, на думку Організатора, має свою ціну і бренд «учасник ринку цінних паперів» — він підвищує привабливість компанії-учасника в очах потенційних клієнтів.
Витрати «споглядальників» мінімальні — вони не несуть витрат зі створення ринку (із генерації заявок і операцій) і, як наслідок, не платять відсотків Організаторові. Фактично єдині їхні витрати — оплата власного персоналу та витрати на установку інформаційних терміналів і каналів зв’язку. При цьому активні дилери виступають як маркетмейкери, саме вони «роблять ринок» конкретних цінних паперів. Організатор же ринку витрачає адміністративний і технічний ресурси на обслуговування «споглядальників» (їх документообіг, ведення електронних баз даних, підтримку каналів зв’язку і т. п.).
Учасники ринку не винні в тому, що склалася така ситуація. Хтось вийшов на ринок, але не знайшов клієнтів, у чиїх інтересах він міг би торгувати цінними паперами. У когось вичерпалися засоби, з якими він мав намір працювати. Деяких спочатку цікавив лише статус дилера Центробанку. Мотиви різні, але результат один.
Революція зверху
Безкоштовний продукт завжди генерує відповідне до себе ставлення, а обмежений доступ до послуги, навпаки, підвищує її привабливість. Інтерес Організатора полягає у стимулюванні активності учасників ринку, що має збільшити число і обсяги операцій і, зрештою, підвищити ліквідність ринку в цілому, а це для біржі завжди благо.
Внесення змін до договору дилера і Центробанку (наприклад, прописати там мінімально необхідний для дилера обсяг операцій) знаходиться поза межами компетенції Організатора. Тому для стимулювання активності учасників треба застосовувати інші способи.
Отже, питання полягає у тому, які кроки необхідно зробити Організатору в описаній ситуації.
3.4. Дебати
Тема. Ринок грошей більш прибутковий, ніж ринок капіталу. Тема. Спекулятивний мотив попиту на гроші — основний чинник впливу на світові фінансові ринки.