<<
>>

15. Сутність та види інфляції. Вимірювання інфляції.

Інфляція - знецінювання нерозмінних на золото папе­рових грошей внаслідок надмірної їх емісії і переповнення ними каналів грошового обі­гу. Проявляється в загальному тривалому і нерівномірному зростанні цін, стихійному перерозподілі ресурсів між соціальними групами населення, падінні матеріальних стимулів до праці і скороченні масштабів та показників технічного рівня виробництва.

Інфляція - знецінення грошей що виражається у рості цін.

Види інфляції:

1) за формою прояву: явна (відкрита) – враховує безпосереднє зростання цін; прихована (придушена) – проявляється через зростання дефіциту, зниження яко­сті, погіршення асортименту;

2) за темпами: повзуча (помірна); галопуюча; гіперінфляція; супергіперінфляція;

3) за походженням: імпортована (ріст цін на імпорт) і експортована (ріст цін на експорт);

4) за поширенням: національна; регіональна; світова;

5) за контрольованістю: контрольована і неконтрольована;

6) за прогнозованістю: прогнозована і не прогнозована;

7) за економічними чинниками: інфляція попиту (зростання ГМ в обі­гу, що веде до зростання попиту на товари); інфляція витрат - зростання витрат виробництва та цін за ра­хунок зменшення виробництва, структурних диспропорцій тощо

Помірна інфляція є тоді, коли ціни зростають повільно, до 10% за рік. За такої інфляції ціни порівняно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється, тобто цей вид інфляції не супроводжується кризовими явищами. Інфляцію, за якої ціни зростають до 5% за рік називають повзучою, вона характерна для високорозвинених країн.

Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100% або й більше за рік. Цей вид інфляції є важкокерованим, його трактують як негативне явище, що спричиняє соціально-економічне та політичне невдоволення в суспільстві. Гроші втрачають вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує їх у вигляді готівки.

Люди прагнуть купити за свої гроші товари.

Найнебезпечніший і руйнівний вид інфляції називають гіперінфляцією, вона настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік (МВФ за гіперінфляцію приймає 50% і більше зростання цін за місяць, за рік - 1 000 разів). Небезпека гіперінфляції полягає в тому, що вона виходить з-під контролю, стає практично некерованою. Ціпи зростають швидкісними темпами, різниця між цінами і заробітною платою стає катастрофічною, руйнується добробут навіть найзабезпеченіших верств населення, збитковим стають найбільші підприємства. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей.

Прихована інфляція притаманна економіці з командно-адміністративним контролем за цінами та доходами, коли ціни штучно стримують або заморожують. Жорсткий контроль за цінами не дає змоги інфляції відкрито виявлятись у зростанні цін. За таких умов інфляція набуває прихованого характеру. Зовні ціни залишаються стабільними, та оскільки грошова маса зростає, то її надлишок спричиняє товарний дефіцит. Купити товари за фіксованими державою цінами практично неможливо, їх немає у вільному продажі.

Відкрита інфляція характерна для країн з ринковою економікою, де вільна взаємодія попиту і пропозиції зумовлює відкрите, нічим не обмежене зростання цін. Хоча відкрита інфляція й спотворює ринкові процеси, все ж вона зберігає за цінами роль сигналів, інформуючи виробників і покупців про сфери вигідного вкладення капіталу. Відкриту інфляцію характеризує постійне зростання цін. Водночас причини такого зростання, як з’ясовано вище, можуть бути різними.

У разі збалансованої інфляції ціни різних товарів одна щодо одної є незмінними, тобто в процесі такої інфляції відносні ціни не змінюються. І навпаки, незбалансована інфляція супроводжується зміною відносних цін товарів, причому в різних пропорціях, тобто змінюється структура цін національної економіки.

Під очікуваною інфляцією розуміють інфляцію, яку передбачають і прогнозують завчасно (врахована в очікуваннях та поведінці економічних суб’єктів, тобто учасники ринкового процесу очікували і захистилися від її згубних впливів), неочікувана - навпаки, є несподіваною для економічних суб’єктів.

Вимірювання інфляції

Індекс цін Леспейреса – використовують для вимірювання інфляції. Цей індекс розраховується для незмінного кошика споживчих товарів. Цей індекс називають ще індексом споживчих цін.

Іл=𝝨р1*q0/𝝨p0*q0, де р1 – ціни поточного року, р0 – ціни базового року, q0 – обсяг вироблених товарів в базовому році.

Індекс цін Пааше - використовують для вимірювання інфляції. Цей індекс розраховується для обсягу виробництва.

Іп= 𝝨р1*q1/𝝨p0*q1=ВВПн/ВВПр, де р1 – ціни поточного року, р0 – ціни базового року, q1 – обсяг вироблених товарів в поточному році, ВВПн – номінальний ВВП, ВВПр – реальний ВВП.

Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін товарів і послуг, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції , оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя.

ІСЦ= Ринкова вартість фіксованого кошика в поточному році/Ринкова вартість фіксованого кошика в базовому році*100.

Дефлятор ВВП – це найширший показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси.

1) дефлятор ВВП відображає зміни цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін – тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика; 2) дефлятор ВВП не відображає зміни цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП, але до споживчого кошика належать імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відображається зміна цін і на імпортні товари; 3) дефлятор ВВП є поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс споживчих цін – базисно зваженим (індекс Ласпейреса).

Дефлятор ВВП = ВВПн/ВВПр, де ВВПн – номінальний ВВП, ВВПр – реальний ВВП.

Індекс цін виробника характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купуєть юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визначається ІСЦ.

ІЦВ=𝝨(p1*q0)/𝝨(p0*q0) де p0 і p1 – рівень цін одиниці товару поточного і базового періоду відповідно. q0 – кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що взяті в розрахунок.

Темп інфляції – це швидкість зростання цін, визначається за формулою:

Темп інфляції = (індекс цін поточного року – індекс цін минулого року) / індекс цін минулого роук*100

<< | >>
Источник: Невідомий. Гроші і кредит. Відповіді на іспит. 2015

Еще по теме 15. Сутність та види інфляції. Вимірювання інфляції.:

  1. Глава 2. Фінансова система
  2. зміст
  3. Перелік питань (РОЗПИСОВІ ПИТАННЯ)
  4. 15. Сутність та види інфляції. Вимірювання інфляції.
  5. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ З КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»
  6. ЗМІСТ
  7. МОДУЛЬ II. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ
  8. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ потоки
  9. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА
  10. Контрольні модульні роботи
  11. Тема 1. Сутність і функції грошей
  12. 3. Злочинність та її прояви: питання кримінологічної класифікації
  13. 3. Злочинність та її прояви: питання кримінологічної класифікації
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -