14. Методи валютного регулювання.

Головними методами валютного регулювання і контролю, які використуються органи грошово-кредитного регулювання (зокрема, центральні банки), є такі:

- девізна політика (валютні інтервенції);

- дисконтна (облікова) політика;

- девальвація та ревальвація валют;

- управління валютними резервами (диверсифікація);

- валютні обмеження.

Девізна політика - це інструмент валютної політики, сутність якого полягає у впливі на обмінний курс національної валюти через купівлю-продаж державними органами іноземної валюти (девіз). Девізну політику проводять у формі валютних інтервенцій.

Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку в операції на валютному ринку для регулювання курсу національної валюти через операції купівлі-продажу іноземних валют.

Дисконтна політика полягає в зміні облікової ставки центрального банку для регулювання валютного курсу та впливу на платіжний баланс. Центральний банк, змінюючи розмір облікової ставки, чинить певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а відтак і на валютний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскільки стимулює попит на цю валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти.

Дисконтна політика є інструментом з порівняно низькою ефективністю. Це пояснюють неоднозначним впливом відсоткових ставок на мобільність капіталів за умов нестабільності.

Девальвація - офіційне зниження курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют або міжнародних розрахункови одиниць. За умов золотого стандарту, коли законодавчо фіксували золотий вміст валют та був прямий чи опосередкований їх обмін на золото, девальвація виявлялася в зменшенні їхнього золотого вмісту та збільшенні ціни на золото. Девальвація може відбуватися стихійно або цілеспрямованою як елемент валютної політики держави для впливу на розвиток економіки, передусім на розвиток зовнішньоекономічних відносин через підвищення конкурентоспроможності експорту та поліпшення стану платіжного балансу.

Ревальвація - офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют та міжнародних розрахункови одиниць. За умов золотого стандарту ревальвація виявлялася в збільшенні офіційного золотого вмісту грошової одиниці. З відмовою від золотого стандарту ревальвація почала виявлятися в підвищенні курсу національної грошової одиниці щодо іноземних чи міжнародних валют.

Диверсифікація валютних резервів - це інструмент реалізації валютної політики центрального банку, що полягає в регулюванні структури офіційних валютних резервів країни шляхом включення до їхнього складу різних іноземних валют інших країн.

Валютні обмеження є сукупністю законодавчих або адміністративних норм, які застосовують на рівні держави і на міждержавному рівні й які регламентують проведення операцій з валютою, золотом, іншими валютними цінностями.