Вимірювання інфляції
Інфляція в її відкритому варіанті виявляється у підвищенні цін, але їх зростання може бути різним. Тому для вимірювання інфляції використовують її показник. Він розраховується різними способами, розглянемо деякі з них:
рівень інфляції;
індекс споживчих цін (ІСЦ);
індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) (ІЦВ); індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП; темп інфляції;
«Правило — 70».
Рівень інфляції (Дінф) показує на скільки грошових одиниць або процентів грошова маса (М) більша від товарної (Q) і визначається за формулою:
Однак найпоширенішим способом є визначення рівня інфляції за зміною цін на товари, що входять до «споживчого кошика»і обчислюється за допомогою індексу споживчих цін (індекс Ласпейреса).
Індекс інфляції — це відношення рівня інфляції звітного періоду до рівня інфляції базового періоду.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції, оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя. ІСЦ широко застосовується в практиці регулювання державної фінансової і соціальної політики, аналізу і прогнозування цінових процесів, регулювання курсу національної валюти, вирішення правових спорів тощо.
Визначається ІСЦ за вартістю певного законодавчо зафіксованого набору товарів і послуг («споживчого кошика»), обчисленою в ринкових цінах базового і поточного періоду. Розрахувати ІСЦ можна за такою формулою:
де Р0 і Р — ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно;
g0 — кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду.
Незважаючи на широке застосування ІСЦ, він не досить точно виражає інфляційний процес та його вплив на вартість життя. Річ у тім, що ІСЦ розраховується за фіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу. В умовах же інфляції населення часто замінює споживані товари, які найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика».
Індекс цін на засоби виробництва (ІЦВ) (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визначається ІСЦ.
Індекс цін виробника чутливіший до зміни витрат на виробництво, ніж до зміни попиту. Тому його часто використовують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається першим у часі, ніж зростання роздрібних цін. Цей індекс застосовується більш обмежено, ніж ІСЦ.
Індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП (індекс Пааше).
Для виявлення динаміки загального рівня цін використовують індекс Пааше. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Індексом Пааше (Ір) прийнято називати дефлятором ВВП (Deen) і визначають його за формулою
де Р і Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно;
g1 — кількість товарів (надання послуг) у поточному (розрахунковому) періоді; ВВПн — номінальний ВВП;
ВВПр — реальний ВВП.
Темп інфляції.
Темп інфляції (швидкість зростання цін) визначається за формулою
Темп інфляції показує, на скільки відсотків ціни поточного року (місяця) вищі від цін попереднього.
«Правило — 70».
Для прогнозного визначення кількості років, що за допомогою щорічного індексу інфляції здатні подвоїти ціни, застосовують так зване «правило-70».
де N — кількість років необхідних для подвоєння рівня цін;
ТІ — темп інфляції.
Наприклад, якщо в 2004 р. у Чехії темп інфляції становив 1,8%, в Угорщині — 6,5%, а в Україні — 12,3%, то для подвоєння рівня цін за таких темпів інфляції Чехії необхідно 39 років (70:1,8), Угорщині — 11 (70:6,5), а Україні — 6 років (70:12,3).
5.3.