Оцінка ліквідності активів підприємства

Робота підприємства в умовах ринку передбачає нормальну фінансову діяльність. При цьому враховується здатність підприємства здійснювати розрахунки за всіма видами зобов’язань: внутрішніми і зовнішніми, короткостроковими і довгостроковими.

1. Найбільш ліквідні активи (AJ - грошові кошти підприємства і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), суми яких за всіма статтями грошових коштів можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно.

2. Швидкореалізовані активи (A2) - дебіторська заборгованість та інші активи, суми яких для перетворення на готівкові кошти вимагають певного часу.

Ліквідність цих активів залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників підприємства, стосунків з платниками та їхньої платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу.

3. Повільнореалізованіактиви (A3) - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість за придбаними цінностями. Слід виключити з розрахунків статтю «Витрати майбутніх періодів».

4. Важкорєалізовані активи (AJ - активи, призначені для використання у господарській діяльності протягом досить тривалого часу. До цієї групи включаються статті розділу І активу балансу «Необоротні активи».

Перші три групи належать до поточних активів підприємства. Вони ліквідніші, ніж решта його майна.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати таким чином.

1. Найбільш термінові зобов’язання (ilj - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, векселі видані, поточні зобов’язання за розрахунками, а також інші поточні зобов’язання.

2. Короткострокові пасиви (ilj - короткострокові кредити і позикові кошти.

3. Довгострокові пасиви (iij - довгострокові кредити і позикові кошти.

4. Постійні пасиви (nj - статті І та Il розділів пасиву балансу і «Доходи майбутніх періодів».

Короткострокові і довгострокові зобов’язання являють собою зовнішні зобов’язання підприємства.

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки за групами активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі умови:

Виконання перших трьох рівностей свідчить про те, що поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання. У цьому випадку обов’язково виконується остання нерівність, яка свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, дотримання мінімальних умов фінансової стійкості.

Для оцінки здатності підприємства виконувати короткострокові зобов’язання застосовуються показники ліквідності, які дають уявлення не тільки про його платоспроможність на даний момент, але і в разі надзвичайних обставин.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі ще називається коефіцієнтом поточної ліквідності, або коефіцієнтом загального покриття. Він розраховується таким чином:

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами. Для оцінки платоспроможності та задовільної структури балансу встановлено норматив цього показника:

Якщо коефіцієнт покриття високий, це можна пов’язати з уповільненням оборотності коштів, вкладених у запаси, невиправданим зростанням дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (суворої ліквідності) - це проміжний коефіцієнт покриття, він показує, яка частина поточних активів за мінусом запасів і дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов’язаннями. Він розраховується за формулою:

Цей показник допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов’язань у разі його критичного становища. Рекомендована величина:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт є найжорсткішим критерієм платоспроможності, він показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Його величина повинна бути не нижче 0,2.

Різні показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес і для різних споживачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальників сировини й матеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні джерела інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

2. Наведіть основні методи аналізу фінансового стану підприємства.

3. На які групи поділяються показники порівняльного аналітичного балансу?

4. Назвіть основні статті аналізу складу і структури майна підприємства.

5. Які показники включаються в порівняльний аналіз динаміки активів і фінансових результатів?

6. Які коефіцієнти розраховуються при вивченні основних засобів підприємства?

7. Що включається в поняття «необоротні активи підприєм

8. Що включається в поняття «оборотні активи підприємства»?

9. Визначте градації дебіторської заборгованості за термінами її утворення.

10. Наведіть склад і структуру джерел коштів підприємства.

11. Дайте формулу розрахунку коефіцієнта автономії і коефіцієнта співвідношення власних і позикових коштів.

12. Визначте основні джерела власних коштів.

13. Наведіть формулу балансової моделі аналізу фінансової стійкості підприємства.

14. Які основні коефіцієнти фінансової стійкості?

15. На які групи поділяються активи підприємства?

16. На які групи поділяються пасиви підприємства залежно від ступеня терміновості їх оплати?

17. Наведіть формулу абсолютно ліквідного балансу.

18. Охарактеризуйте основні показники ліквідності.

5.3.