ВСТУП

Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою нашої держави проголошено повноправне членство в Європейському Союзі.

Ключовим елементом успішної інтеграції України до Європейського Союзу є досягнення певного рівня узгодженості законодавства нашої країни з правовими нормами Євросоюзу. Зближення українського законодавства із сучасною європейською системою права забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави в рамках ЄС та сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах-членах ЄС.

Потрібно зауважити, що існуюча правова система України є суперечливою, нестабільною та малозрозумілою. Залишаються нерозв’язаними важливі питання загальнодержавного значення.

Зрозуміло, що Україні також потрібно враховувати економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів законодавства, адаптованих до вимог законодавства ЄС.

Отже, створюючи національну державну правову систему у відповідності до норм Євросоюзу, необхідно одночасно із адаптацією вже існуючих правових актів приймати нові, узгоджені із правовим полем ЄС.

Україна, нажаль, знаходиться ще далеко від європейських стандартів правової регламентації. Багатогранність європейського правового поля, його комплексний характер наочно свідчать про труднощі на шляху узгодження національного законодавства із загальноєвропейським. Формування правового поля держави є тривалим соціальним процесом, що органічно пов’язаний із змінами у всіх інших сферах життя суспільства. Штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим найбільшого сприяння.

Процес гармонізації українського законодавства з системою права ЄС уповільнюється об’єктивною різницею історичного та соціокультурного розвитку правових систем, діючою кадровою політикою, корупцією державних службовців та бюрократичною системою в Україні. Більше того, труднощі пов’язані ще й з тим, що у багатьох чиновників ще панують нормативні стереотипи радянського періоду. "Європеребудова" покликана змінити цей стан, адже перед адаптацією правової системи до європейських норм необхідно, перш-за все, адаптувати власну ментальність до нових реалій України та Європи.

Вивчення європейського правового поля з метою адаптації його основних положень в національну правову систему вимагає розширення та поглиблення спеціальних наукових досліджень з цих питань. При цьому необхідним є врахування позитивного досвіду зарубіжних країн. Так, показовим у цьому плані є досвід найближчих сусідів України, зокрема Польщі та Росії. Вражає високий рівень вивчення права Європейського Союзу нашим стратегічним партнером на Сході - Росією, яка, доречі, не проголошує пріоритетом своєї зовнішньої політики вступ до Європейського Союзу. Серед освітніх, наукових і дослідних центрів у Російській Федерації слід виділити Інститут Європи Російської Академії наук, Інститут європейського права при МГИМО, Центр порівняльного права при МГИМО та Асоціацію європейських досліджень.

Отже, потрібно наголосити, що вивчення та аналіз позитивного досвіду організації та функціонування правової системи Європейського Союзу, а також його основних інститутів є надзвичайно актуальним та важливим в контексті можливої інтеграції України до Європейського Союзу.

Ознайомлення із загальними правовими положеннями, що регулюють діяльність та повноваження основних інститутів Європейського Союзу дозволить краще та повніше зрозуміти правову природу їх функціонування, а також сприятиме наближенню до європейських правових традицій.

В даній книзі наводиться загальна характеристика правової системи Європейського Союзу та його основних інститутів.

В процесі написання книги авторами широко використовувалися тексти засновницьких договорів та правових актів окремих інститутів Європейського Союзу, а також різноманітні аналітичні матеріали та доповіді провідних науковців.

Дана книга може стати в пригоді, як науковим співробітникам, так і студентам, а також всім тим, хто цікавиться вивченням правових систем інших держав та їх науковим порівнянням.