<<
>>

IV Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.)

Народе України!

Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народня Республіка. Здійснилася давня мрія Твоїх батьків, борців за волю й право робочого люду!

Та в трудну годину народилась воля України.

Чотири роки жорсто­кої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробляють то­варів. Підприємства здержують свою працю, залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні. Скількість хліба зменшується. Наступає голод. По краю розмножилися ватаги грабіжників і убийників, особливо, коли з фронту рушило російське військо, творячи криваву різню, безлад і руїну на нашій землі.

З приводу всього того не могли відбутися вибори до Українських Установчих Зборів у визначенім нашим попереднім Універсалом реченці й не могли відбутися ті Збори, визначені на нинішній день, щоб пере­брати з наших рук тимчасову найвищу революційну власть над Украї­ною, установити лад у нашій Народній Республіці й зорганізувати нове Правительство.

А тим часом Петроградське Правительство Народних Комісарів ви­повіло війну Україні, щоб повернути вільну Українську Республіку під А свою власть, і посилає на наші землі свої війська — червону гвардію, большевиків, які граблять хліб у наших селян і без ніякої заплати вивозять його в Росію, не зоставляючи навіть зерна, приготовленого на засів, убивають невинних людей і сіють усюди анархію, убийство й злочин.

Ми, Українська Центральна Рада, робили всякі заходи, щоб не допу- стити до тої братовбивчої війни двох сусідніх народів, але Петроградське Правительство не пішло нам назустріч і веде дальше кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.

Крім того, те ж саме Петроградське Правительство Народних Комі­сарів починає проволікати заключения мира й закликає до нової війни, називаючи її «святою». Знов поллється кров, знов нещасний робочий люд буде мусіти приносити в жертву своє життя.

Ми, Українська Центральна Рада, вибрана з\'їздами селян, робітників і салдатів України, в ніякім разі не можемо згодитися на те, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ бажає мира й мир по­винен прийти можливо як найскорше.

Та для того, щоб ні російське Правительство, ні ніяке інше не стави­ло перешкод Україні в установленню того бажаного мира, для того, щоб повести свій край до ладу, творчої праці, закріплення революції й нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам Ук­раїни:

Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від ніко­го незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й іншими ми бажаємо жити в згоді й приязні, але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки.

Власть у ній буде належати тільки до народу України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Украї­нська Центральна Рада, представництво робочого народу — селян, робіт­ників і солдатів та виконуючий орган, який віднині буде називатися Радою Народніх Міністрів.

І отеє, перш усього, поручаємо Правительству нашої Республіки, Раді Народніх Міністрів, від сього дня вести початі вже мирові переговори з осередніми державами вповні самостійно й довести їх до кінця, не звер­таючи уваги на ніякі перешкоди з боку яких небудь інших частей був­шої російської імперії, та встановити згоду, щоб наш край почав своє життя в спокою й мирі.

Щодо так званих большевиків і інших напасників, які розграблюють і руйнують наш край, то поручаємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішучо взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо, щоб вони, не жалію­чи свого життя, обороняли добробут і волю нашого народу. Народ­ня Українська Держава повинна бути очищена від насланих з Пет­рограду наємних наїздників, які нарушують права Української Рес­публіки.

Безмірно тяжка війна, почата буржуазними правительствами, виму­чила наш народ, винищила наш край, знівечила добробут. Тепер сьому треба покласти край.

Одночасно з тим, коли армія буде демобілізуватися, поручаємо роз­пускати солдатів, а після затвердження мирових договорів розпустити армію зовсім, на місце постійної армії завести народню міліцію, щоб наше військо служило обороні робочого люду, а не забаганкам паную­чих верств.

Знищені війною й демобілізацією місцевості мають бути відбудо­вані при помочи державного скарбу.

Коли наші вояки вернуться додому, народні ради — громадські й повітові й городські думи мають бути перевибрані в часі, який буде ус­тановлений, щоб і вони мали в них голос. Між тим, щоб установити таку власть, до якої мали б довір\'я й яка спиралася б на всі революцій­но-демократичні верстви народа, має Правительство додати до помочи місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, вибраних із місцевих людей.

В земельних справах комісія, вибрана на останній сесії Центральної Ради, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власности й соціалізацію землі згідно з нашою постановою на 7 сесії.

Сей закон буде розглянено за кілька днів на повній сесії Центральної Ради й Рада Міністрів уживе всіх способів, щоб передача землі земель­ними комітетами в руки трудящих відбулася ще з початком весняних робіт.

Ліси, води й усі підземні багатства, як добро українського трудово­го народу, переходять у розпорядження Народньої Української Рес­публіки.

Війна забрала для себе всі трудові сили нашої країни. Більшість підприємств, фабрик і робітень виробляли тільки те, що було необ­хідне для війни, й народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець.

Раді Народніх Міністрів поручаємо негайно пристосувати всі заво­ди й фабрики до мирних обставин, до виробу продуктів, необхідних для робочих мас.

Та сама війна дала сотні тисяч безробітних і інвалідів. В самостійній Народній Республіці України не повинен страждати ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має підняти промисел держави, має зачати творчу роботу по всіх галузях, де всі безробітні могли б найти працю й приложити свої сили, й прийняти всі міри для обезпечення покаліченим і потерпівшим від війни.

При старім ладі торговці й всілякі посередники наживали на бідних, пригнічених клясах надмірні капітали.

Відтепер Українська Народня Республіка бере в свої руки най-важнійші області торговлі й усі доходи з неї обертає на користь на­роду.

Торговлю товарами, які мається привозити з-за границі й вивозити за границю, вестиме сама наша держава, щоб не було такої дорожні, через яку завдяки спекулянтам терплять найбідніші верстви.

Для виконання сього поручаємо Правительству Республіки виро­бити й представити до затвердження закони про се, також про мо­нополі заліза, вугля, шкур, тютюну й інших продуктів і товарів, з котрих податки найбільше обтяжували робочі кляси в користь нетру­дових.

Так само доручаємо установити державно-народню контролю над усіма банками, що через кредити нетрудовим клясам помагали експлу­атувати трудові маси. Відтепер кредитова поміч банків має йти пере­довсім на піддержку трудовому населенню й на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не для спекуляції й ріжнородної банкової експлуатації.

На грунті анархії, неспокоїв у життю й недостачі продуктів зростає невдоволення серед деяких частин населення. Тим невдоволенням ко­ристуються ріжні темні сили й тягнуть неосвідомлених людей до ста­рих порядків. Сі темні протиреволюційні сили бажають знову піддати всі вольні народи під одно царське ярмо — Росії. Рада Народніх Міністрів повинна безпощадно боротися з усіма контрреволюційними силами й кождого, хто призиває до постання проти самостійної Української На­родньої Республіки й до повороту старого ладу, — карати яко за дер­жавну зраду.

Всі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Украї­нської Центральної Ради, потверджується й окремо проголошується: в самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії, яку признано за ними за­коном 22 січня.

Все перечислене в Універсалі, чого не вспіємо виконати ми, Цент­ральна Рада й наша Рада Міністрів, у найблищчі тижні виконають, справдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

Ми поручаємо всім нашим громадянам перевести вибори як найбільш енергійно, підняти всі зусилля, щоб підрахунок голосів був закінчений як найскорше, щоб за пару тижнів зібралися наші Установчі Збори, — найвищий господарь і управитель нашої землі, й Конститу­цією нашої незалежної Української Народньої Республіки закріпили свободу, порядок і добробут на добро всього трудового народу її на те­пер і на будучі часи. Сей найвищий наш орган має рішити про федера­тивну зв\'язь з народніми республіками колишньої російської імперії. До того ж часу всіх горожан самостійної Української Народньої Респуб­ліки зазиваємо стояти непохитно на сторожі добутої свободи й прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх ворогів се­лянсько-робітничої Української Республіки.

// Історія української Конституції \\ упоряд. : А. Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. - К., 1997. - С.115- 116.

Завдання до документу:

1. Розкрийте зміст та значення IV Універсалу Центральної Ради від 9 січня 1918 р.

<< | >>
Источник: Пашутін В.В., Мухіна Г.В., Суюсанов Л.І.. Історія держави і права України: практикум: Навчальний посібник / за ред. В.В. Пашутіна – Донецьк: ДЮІ,2010. – 250 с.. 2010

Еще по теме IV Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.):

  1. Четвертий Універсал Української Центральної Ради, оголошений 22-го січня 1918 p. в Києві.
  2. Закон Центральної Ради «Про національно-персональну автономію» (9 січня 1918 року)
  3. Закон Центральної Ради «Про випуск державних кредитових білетів УНР» (6 січня 1918 року) [10]
  4. Третій Універсал Української Центральної Ради, оголошений 20-го листопада 1917 p. в Києві.
  5. Перший Універсал Української Центральної Ради, оголошений 23-го червня 1917 p. в Києві.
  6. І Універсал Центральної Ради (10 червня 1917 р.)
  7. II Універсал Центральної Ради (З липня 1917 р.)
  8. ІІІ Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
  9. Другий Універсал Української Центральної Ради, оголошений 16-го липня 1917 p. в Києві.
  10. ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 23-го червня 1917 p. — 29-го квітня 1918 p.
  11. Закон Центральної Ради «Про державну мову» (березень 1918 pоку)
  12. Закон Центральної Ради «Про громадянство Української Народної Республіки» (2 березня 1918 року)
  13. Правоохоронні осередки Центральної Ради.
  14. 3. “Універсал про Всеукраїнську Соборність” Директорії Української Народньої Республіки, проголошений у Києві дня 22-го січня 1919 року.
  15. Земельна політика Центральної Ради.
  16. січня 17 (27). Переяслав.— Універсал про заборону виробляти і продавати горілку в Києві, оскільки це шкодить міщанам та військовій скарбниці
  17. Військово-міліційні експерименти Центральної Ради у війні з Раднаркомом.
  18. Утворення Центральної Ради. Державний лад і право Української Народної Республіки
  19. Земельний закон, затверджений Українською Центральною Радою (18 січня 1918 року)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -